Копчення м’яса як мотивація до приручення вогню: гіпотеза про еволюцію кулінарії Homo erectus.
Давнє збереження їжі і його енергетичний сенс
Дослідники Тель-Авівського університету припускають, що наші предки використовували дим для консервування м’яса ще майже 2 мільйони років тому. Це відкриття не лише змінює уявлення про розвиток кулінарії, а й ставить нові акценти у розумінні приручення вогню. «Процес збору палива, розпалювання вогнища і підтримання його протягом тривалого часу вимагав значних зусиль», — пояснює палеоантрополог Мікі Бен-Дор. Тож логічно, що первісні люди використовували полум’я не просто для обігріву чи миттєвого приготування їжі.
Археологічні свідчення та розрахунки
Проаналізовано дев’ять стоянок на території Африки та Європи, зокрема в Кенії, Ізраїлі, Ефіопії та Іспанії. На цих об’єктах було виявлено обгорілі кістки великих тварин, що супроводжуються залишками вогнищ. Дослідники вказують, що консервування м’яса могло дозволити зберегти калорії великої здобичі — таких як гіпопотам чи слон — на кілька місяців. Наприклад, один стародавній слон, за оцінками, міг прогодувати до 25 осіб протягом 90 днів.
«Енергія, необхідна для підтримання вогню, переважила б енергію від однієї-двох порцій приготованого м’яса», — підкреслює Бен-Дор. Отже, копчення давало змогу не тільки зберегти здобуту їжу, а й зробити використання вогню енергетично ефективним.
Вогонь як інструмент виживання і стратегічна інвестиція
Копчення м’яса забезпечувало не тільки харчову безпеку, але й захист від хижаків. Постійне полум’я відлякувало падальників, що могли спокуситися великою здобиччю Homo erectus. «Цілком ймовірно, що як тільки вогонь почали добувати для цих цілей, його також час від часу використовували для приготування їжі», — коментує археолог Ран Баркай.
Попри те, що на більшості стоянок, старших за 400 тисяч років, немає слідів систематичного використання вогню, у деяких місцях він з’являється у вигляді локальних і спеціалізованих практик. Це свідчить, що ранні люди використовували його обмежено, для конкретних завдань — таких як копчення чи відлякування хижаків.
Нова гіпотеза як розширення уявлень про людську еволюцію
Науковці пропонують розглядати використання вогню не як побічний продукт кулінарії, а як первинну реакцію на потребу збереження ресурсів. «Ми запропонували нову гіпотезу щодо цього мотиву», — резюмує Бен-Дор. Така інтерпретація дозволяє переосмислити важливість вогню в контексті соціальної організації та стратегій виживання первісних спільнот.
Висновки дослідження опубліковані в журналі Frontiers in Nutrition і відкривають нові шляхи для розуміння харчових практик та когнітивної еволюції Homo erectus.