Результати багатьох досліджень говорять про те, що люди, які мають більш високий дохід, як правило, набирають і великі бали в тестах на IQ. Однак, як з’ясувала міжнародна команда вчених, ті, хто заробляють дуже великі суми, мають не настільки високий рівень інтелекту — навіть нижче, ніж очікувалося.
Минулі дослідження показали, що успіх у роботі зростає разом із когнітивними здібностями. При цьому мало хто замислювався про зворотне — чи змінюються показники інтелекту в залежності від просування в кар’єрі. Вчені з Лінчепінгського (Швеція), Лейпцизького (Німеччина), Утрехтського та Амстердамського (Нідерланди) університетів вирішили дізнатися більше про це питання. Про свої висновки вони розповіли в статті для журналу European Sociological Review.
Дослідники об’єднали дані про заробітну плату зі шведських регістрів населення з результатами тестів на когнітивні здібності 59 тисяч призовників в армію у віці 18-19 років. Вчені з’ясували, що зв’язок між інтелектом і заробітною платою сильна для більшості людей, однак при перевищенні так званого порогового рівня доходу він перестає грати роль в диференціації людей з різними когнітивними здібностями.
Так, люди, які отримують понад 60 тисяч євро на рік, перебували на досить скромних позиціях за рівнем інтелекту. У одного відсотка найбільш високооплачуваних працівників когнітивні здібності були навіть трохи нижче, ніж у тих, чий дохід не дотягував до їх рівня. Це важливий показник, оскільки якраз приблизно один відсоток людей отримують непомірно високий дохід, що перевищує середній заробіток двох-трьох відсотків тих, хто дійсно заслуговує високої оплати.
Вчені прийшли до висновку, що основна маса жителів Швеції отримує середню зарплату, яка залежить від їх когнітивних здібностей. Але серед тих, хто має дуже великий дохід, рівень інтелекту на нього вже не впливає. Не виявлено і зв’язок між професійним престижем в різних професіях (бухгалтери, лікарі, юристи, вчені, судді, члени парламенту) і когнітивними здібностями.