В ході експерименту нейрофізіологи простежили зв’язок між чотирма сезонами і специфікою роботи людського мозку в кожний з них. Результати спостережень опубліковані у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.
Про те, що метеоумови пори року по-різному позначаються на самопочутті та настрої людей науці відомо давно. Дослідження, проведене Крістель Майєр з Льєжського університету та її колегами, було направлено на інший аспект роботи мозку, його пізнавальні функції.
Для експерименту вчені відібрали 28 добровольців, які за п’ять днів — навесні, влітку, восени та взимку — перебували в лабораторії, ізольовані від зовнішнього світу. Після закінчення сезонного випробувального терміну, їм пропонувалося пройти два тести для перевірки концентрації уваги і здатності до цілеспрямованої, зосередженої діяльності. Крім того, активність мозку допомагала визначити магнітно-резонансна томографія.
Пори року ніяк не впливали на результати тестів, проте була відмічена різниця в витрачених на їх проходження ресурсах. Найбільш активна робота мозку під час вирішення завдань на уважність зафіксована в червні, в районі літнього сонцестояння. Найменше навантаження при тестуванні розумовий орган відчував взимку, також в період сонцестояння. Операції, що виконуються за допомогою короткочасної пам’яті, максимально активізували когнітивні ресурси людини восени і легше всього давалися їм навесні, приблизно в день весняного рівнодення.
Як стверджують автори дослідження, ця залежність ніяк не пов’язана з гормональними біоритмами (зокрема, з виробленням мелатоніну) та сезонною сонливістю. Вчені переконані, що сезонні коливання в організмі людини, включаючи розумові здібності індивіда, треба розглядати в сукупності з перепадами його стану протягом добового циклу.