Гени стійкості до антибіотиків можуть передаватися по повітрю. Роль переносників при цьому виконують частинки пилу.
Інтернаціональна команда біологів зібрала зразки дисперсних часток з повітря в 19 містах світу. У цих частинках методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) перевірили наявність 30 генів, які відповідають за резистентність до 7 типів антибіотиків. Результати виявилися не надто обнадійливими.
Найпоширенішими виявилися гени стійкості до групи бета-лактамних антибіотиків — у їх число входить пеніцилін. У повітрі 6 міст виявлені гени, що кодують стійкість до ванкоміцину. Це «антибіотик останнього резерву», його призначають, коли жодні ліки не можуть допомогти. Найбільша концентрація генів резистентності опинилася в міському пилу Сан-Франциско, а найрізноманітніший спектр генів був виявлений в Пекіні.
Така ситуація є серйозною проблемою. Серед бактерій горизонтальний перенос генів (коли організм передає гени не своєму нащадку, а нерідному організму — ред.) — досить часте явище. Висока концентрація генів резистентності до міського пилу призводить до того, що хвороботворні бактерії швидко набувають «імунітет» до антибіотиків, і класичні способи лікування стають марними.