Технології

Морська вітроенергетика забезпечить 75% попиту на водень у США

Новий звіт Корнельського університету пропонує використання морської вітроенергетики для задоволення до 75% майбутнього попиту на водень в США.

Очікується, що попит на водень значно зросте в найближчі десятиліття, а виробництво “зеленого” водню з відновлюваних джерел енергії, таких як офшорні вітрові турбіни, стане ключовим елементом. За даними дослідження, для виробництва 75% від потреб США у водні знадобиться 0,96 терават морських вітроенергетичних потужностей. Це вимагає від США збільшення використання свого технічного потенціалу вітроенергетики з 1% до понад 22%.

Професор Фенгкі Ю і аспірант Ріші Каашьяп Баладжі зазначають, що це значне збільшення вітроенергетичних потужностей дозволить США не тільки розвивати важливий енергетичний сектор, але й уникнути проблем з використанням земельних та водних ресурсів. У дослідженні застосовано оптимізаційну модель, оцінку життєвого циклу та просторовий аналіз для аналізу економічних і екологічних наслідків виробництва водню.

Згідно з дослідженням, транспортування стисненого газоподібного водню трубопроводами є економічно та екологічно вигіднішим порівняно з транспортуванням зрідженого водню. Проте зрідження водню до -253 градусів за Цельсієм потребує значних витрат енергії та коштів, і будівництво трубопровідної інфраструктури може бути викликом.

Ідея “морських водневих хабів” передбачає створення регіональних об’єднань для оптимізації виробництва, зберігання та використання водню, що може забезпечити до 30% економії витрат завдяки спільній інфраструктурі. Основним регіоном для виробництва зеленого водню є східне узбережжя США, завдяки високій швидкості вітру та перспективам експорту.

Вартість виробництва водню на шельфі може становити від $2,50 до $7,00 за кілограм при значно нижчих викидах парникових газів. Це дозволяє отримувати податкові пільги відповідно до Закону про зниження інфляції, що підвищує конкурентоспроможність водню на ринку. Для підтримки галузі необхідні додаткові заходи, такі як механізми ціноутворення на викиди вуглецю та гнучка політика для подолання практичних проблем, зокрема, пов’язаних із Законом Джонса.

Back to top button