У всьому світі б’ються над розгадкою секрету довголіття. До неї, можливо, наблизилася група дослідників з Мадридського політехнічного університету. Вчені знайшли загальні особливості у довгожителів, які навіть в поважному віці зберегли ясний розум і хорошу пам’ять.
Для аналізу, результати якого опублікував журнал The Lancet Healthy longevity, фахівці скористалися даними багаторічного дослідження Vallecas Project. Його проводили в Мадриді за участю людей у віці 70-85 років без неврологічних і психіатричних розладів. З них вибрали 64 довгожителів — учасників від 80 років і старше, пам’ять яких навіть з віком не погіршилася. Зокрема, їх епізодична пам’ять збереглася настільки ж добре, як у здорових людей на 20-30 років молодше.
Довгожителів порівнювали з контрольною групою з 55 звичайних літніх людей із середнім віком 82,4 року і типовою для цього періоду життя роботою пам’яті.
Вчені проводили нейропсихологічні та клінічні обстеження, МРТ-сканування, забір зразків крові для вимірювання біомаркерів деменції та генетичного аналізу. Плюс автори роботи збирали демографічні дані та інформацію про спосіб життя учасників.
З’ясувалося, що з довгожительством пов’язані такі фактори, як фізична активність, наявність освіти і соціально-економічний статус. Їх же зазвичай згадують, коли говорять про профілактику розвитку вікової деменції.
Серед довгожителів частіше, ніж в контрольній підгрупі, зустрічалися люди з музичною освітою (офіційною чи ні), а також ті, хто розлучився або розійшовся з другою половиною. Спільною для довгожителів рисою була і більш висока незалежність в повсякденному житті. Крім того, вони набрали великі бали в тесті на читання для дорослих (National Adult Reading Test).
З точки зору фізіології у довгожителів виявили більший обсяг гіпокампа (його зменшення — одна з ранніх ознак хвороби Альцгеймера), більш товсту передню поясну кору і менший ступінь атрофії кори головного мозку, ніж у звичайних літніх людей. До того ж для довгожителів виявилося характерне збереження сірої речовини в областях мозку, пов’язаних з пам’яттю, і холінергічних ядрах, що говорить про стійкість до типового ослаблення пам’яті з віком.
У порівнянні з людьми з контрольної підгрупи довгожителі демонстрували кращі результати в опитувальниках для оцінки психічного здоров’я і більшу швидкість рухів під час ходьби і пальцевого теппінг-тесту.
З медичної статистики добре відомо, що у деяких людей старіння і втрата функцій мозку з віком відбуваються повільніше, ніж зазвичай. Вважається, що вивчення особливостей, що обумовлюють це, дозволить розробити корисні рекомендації для інших людей, які в нормі не відрізняються особливим довголіттям.
Дотепер вчені сперечаються, що в цьому випадку головне: гени або спосіб життя? Нова робота показала ряд таких відмінностей довгожителів за способом життя, про які не було відомо раніше, і тому вносить істотний внесок у вивчення проблеми. Але для далекосяжних висновків результати потрібно буде підтвердити на більш широкій вибірці випробовуваних.