Довгий час вважалася єдиним нерухомим масивом, кора Венери, можливо, розділена на окремі тектонічні плити, правда, набагато менш рухливі, ніж земні.
Нові карти Венери, складені на основі даних, зібраних у 90-ті роки апаратом «Магеллан» НАСА, показали, що венеріанські рівнини оточені гірськими ланцюгами і глибокими розчелинами. На Землі такі елементи рельєфу виникають через сходження і розходження тектонічних плит; деякі особливості рельєфу вказують на те, що колись фрагменти венеріанської кори терлися один об одного.
Геологи розрізняють два типи кам’янистих планет. У планет першого типу кора являє собою єдине і нерухоме щодо себе ціле, як на Марсі або Місяці. Кора планет другого типу складається з повільно рухомих плит, які наповзяють один на одного або стикаються, як на Землі. Досі вважалося, що тектонічної активності на Венері немає, а її поверхня являє собою єдиний масив гірських порід.
Нова карта Венери змушує вчених переглянути ці уявлення. Автори дослідження припускають, що літосфера Венери являє собою щось середнє між земною і марсіанською, тобто розділена на плити, але рухливість цих плит набагато менше, ніж на нашій планеті. Планетолог Річард Ґейл (Richard Ghail) з Імперського коледжу Лондона порівнює земні тектонічні плити з плаваючими у відкритому морі айсбергами. Передбачається, що у Венери, як і у Землі, гаряче ядро і рідка мантія; конвекція речовини в мантії може повільно зрушувати плити, які рухаються дещо легше земних завдяки тому, що їх порода розм’якшена високою температурою на поверхні.
P. BYRNE, NASA
Блакитними лініями показані ймовірні межі тектонічних плит на Венері.
Відкриття тектонічної активності на Венері може відповісти на питання про те, чому ця планета з масою, дуже близькою до земної, так разюче відрізняється від Землі умовами на поверхні. Життя на Венері не може існувати в жодній відомій нам формі: середня температура на поверхні складає 462° C, а кислотна атмосфера отруйна. Вчені давно припускали, що роль у створенні непридатного для життя клімату на другій від Сонця планеті могло зіграти відсутність тектонічної активності земного типу.
В роботі також вказується на можливість чергування фаз тектонічної активності на камянистих планетах; симуляція показує, що на початку своєї геологічної історії Земля могла бути покрита суцільним масивом суші, згодом розділившись на окремі плити. Згідно симуляції, створеної авторами роботи, тектонічні плити Венери могли відносно вільно дрейфувати 1-2 млрд. років тому. Можливо, колись і Земля повернеться до більш або менш монолітної фази, вважають автори роботи.
Результати роботи геологи представили на конференції на конференції Lunar and Planetary Science.
Натхнення: www.popmech.ru