Вчені з’ясували, що надра Землі містять в собі величезну кількість прісної води – в тисячу разів більше, ніж в озері Байкал, проте людству доступно лише 6% від цього обсягу вологи, що робить проблеми з доступом до чистої води більш гострими, ніж прийнято вважати сьогодні.
Геологи вперше точно підрахували той обсяг води, який міститься в надрах нашої планети, і прийшли до висновку, що ґрунт і глибинні шари порід приховують в собі майже в тисячу разів більше вологи, ніж міститься в Байкалі, найоб’ємнішому прісноводому озері Землі, йдеться в статті , опублікованій в журналі Nature Geoscience.
В останні роки жителі Землі все частіше стикаються з перебоями або з повною відсутністю доступу до питної і просто прісної води, частина з яких пов’язана зі зростаючою щільністю населення планети, а інші – зі зміною клімату і падінням в рівні опадів. З цієї причини оцінка запасів ґрунтових і підземних вод, з яких живляться всі ріки, озера та інші наземні водойми, стала життєво важливою задачею для вчених.
Томас Глісон (Tomas Gleeson) з університету міста Вікторія (Канада) і його колеги вперше спробували оцінити обсяги цих вод, використовуючи дані, зібрані за допомогою супутників, наземних спостережень і отримані при вивченні структури надр Землі в різних точках її поверхні на глибинах в приблизно дві кілометра.
Як пояснюють вчені, всю підземну воду можна розділити на три шари – так звані “сучасні”ґрунтові води, які повертаються на поверхню протягом декількох днів, тижнів або років, і на “молоді” і “давні” води, які проводять в глибинних шарах порід по кілька століть чи тисячоліть.
Читайте також:
Їхній вік, обсяг і характер кругообігу, за словами Глісона, можна досить точно розкрити, заміряючи концентрацію тритію – радіоактивного ізотопу водню – і ряду інших речовин у зразках підземної води, а також пористість і інші фізичні властивості порід, в яких міститься ця вода.
У загальній складності вченим вдалося отримати дані по концентрації тритію в більш ніж 3 700 точках на поверхні Землі, частина з яких вони отримали самі, а інші були зроблені іншими групами геологів і хіміків. Всі ці дані Глісон і його колеги використовували для складання тривимірної “карти” підземних вод.
Як показали ці виміри, верхній шар земної кори містить в собі відносно скромні обсяги води – близько 100 000 кубічних кілометрів вологи, що приблизно в 4,5 рази більше, ніж міститься в озері Байкал, і що приблизно дорівнює загальному обсягу прісної води на поверхні Землі . Вона розподілена вкрай нерівномірно – її майже немає в найбільш посушливих регіонах, і дуже багато в тих куточках планети, де проблем з поверхневою водою немає.
На більшій глибині, від 1,5 кілометрів і до двох кілометрів, міститься на порядки більше води, чий сукупний обсяг становить приблизно 22600000 кубічних кілометрів, що вже в тисячу разів більше, ніж вміщує в себе Байкал.
Тут вода проводить десятки і сотні тисяч років, вкрай повільно піднімаючись на поверхню або залишаючись заточеною всередині шарів осадових порід. Ці запаси вологи, як вважають дослідники, можуть бути цікаві геологам, кліматологам та іншим представникам наук про Землю, так як вони містять у собі інформацію про те, як Земля жила мільйони років тому.
Відносно невелика кількість прісної ґрунтової води у верхніх шарах кори говорить про те, що її запаси є ще більш вичерпаними, ніж ми вважаємо сьогодні. Це, як сподіваються вчені, змусить жителів планети задуматися про більш економний підхід до використання поверхневих і ґрунтових вод.
Натхнення: earth-chronicles.ru