Технології

Найтонший дріт для надшвидкісного Wi-Fi “сплели” за допомогою води (відео)

Дослідники розробили технологію “плетіння” ниток діаметром близько 1 мкм за допомогою поверхневого натягу води. Технологія потрібна для створення потужних приймачів для надшвидкісного Wi-Fi і мобільного інтернету.

Команда дослідників Гарвардської школи інженерії та прикладних наук Джона А. Полсона (SEAS) розробила машину, яка використовує поверхневий натяг води для захоплення та управління мікроскопічними об’єктами. Технологію можна використовувати для створення виробництва нанорозмірних деталей.

Пристрій являє собою надрукований на 3D-принтері пластиковий прямокутник розміром з картридж для старих відео приставок. Внутрішні частини пристрою складаються з пересічних каналів. У кожному з них є широкі і вузькі ділянки, а стінки створені з гідрофільного матеріалу, який притягує воду.

Технологія мікроскопічного плетіння. Відео: the Harvard John A. Paulson School of Engineering and Applied Sciences (SEAS)

Дослідники показали, що, якщо помістити в канал пластиковий поплавок і занурити пристрій у воду, то поверхневий натяг води від стінок буде відштовхувати його. Якщо поплавок знаходився у вузькій ділянці каналу, він переміщався в широку ділянку, де міг плавати якнайдалі від стінок.

Потім дослідники прикріпили мікроскопічні волокна до поплавців. При зміні рівня води і переміщенні поплавців вліво або вправо в каналах волокна скручувалися один навколо одного. Додавши третій поплавок з волокном і спроектувавши серію каналів дослідники змогли сплести в косу волокна мікрометрового розміру з синтетичного матеріалу кевлар. Готова “пряжа” нагадує звичайну косу, але кожна нитка в 10 разів тонше людської волосини.

Наступне покоління телефонів і бездротових пристроїв потребуватиме нових антен для доступу до все більш високих діапазонів, кажуть автори розробки. Для пристроїв, які працюють на частотах в десятки ГГц потрібні нитки діаметром близько 1 мкм. Масштабування запропонованої технології пропонує дешеве рішення цієї проблеми, вважають вчені.

Back to top button