Супутникові знімки поверхні Марса показали, що каньйони на екваторі червоної планети приховують в собі тисячі темних ліній, що представляють собою сліди води, яка потрапляє у ґрунт з невідомого джерела.
“Цих слідів так багато, що нам складно встежити за всіма ними. Виявилося, що вони з’являються на схилах каньйонів набагато частіше, ніж ми вважали раніше. Якщо поточні дані не брешуть, то це саме щільне їх зосередження на планеті, і, якщо вони дійсно пов’язані з недавнім виходом води на поверхню, це означає, що дана система каньйонів ще більш цікава, ніж на це натякає їх незвичайна геологія”, — заявив Меттью Чойнаькі (Matthew Chojnacki) з університету Арізони в Тусоні (США).
Лінії водної енергії Марса
У 2011 році Альфред Макьюен з університету Арізони в Тусоні (США) і його колеги вивчали знімки, зроблені камерою HiRISE на борту зонда MRO. На деяких знімках крутих схилів і країв кратерів видно темні смуги шириною 0,5-5 метрів, які з’являються і розростаються в літній період і зникають марсіанською зимою.
Як припускали тоді планетологи ці смуги можуть бути потоками дуже солоної води. Така вода залишається рідкою при літніх температурах на цих схилах, досягаючи 250-300 кельвінів, або приблизно від мінус 23 до плюс 26 градусів Цельсія. У вересні минулого року, після повторного вивчення знімків з MRO, планетологи підтвердили, що ці сліди дійсно залишені солоними струмками з киплячої води. Поки вчені не знають, що є її джерелом – атмосфера або підземні поклади льоду.
Макьюен, Чойнацькі і їх колеги натрапили на ще одну таємницю, пов’язану з цими темними лініями, вивчаючи знімки, отримані зондом MRO при дослідженні долини Марінер, системи каньйонів у екватора Марса, де нещодавно інша група вчених з університету Арізони знайшла сліди вулканічних озер, де потенційно могло існувати життя.
Олімпійський басейн на Марсі
Вивчаючи фотографії цих каньйонів, вчені натрапили на сотні і тисячі темних ліній, аналогічних тим, які вони бачили п’ять років тому у високих широтах Марса. Поява цих ліній, судячи по знімках HiRISE, призвела до масштабних змін в зовнішності поверхні долин Марінер – за розрахунками авторів статті, їх поява вказує на те, що ґрунт Марса в цьому регіоні містив або ввібрав в себе близько мільйона кубометрів води.
Її вистачило б для заповнення найбільшого хмарочоси Нью-Йорка від фундаменту до вершини, або для наповнення 40 олімпійських басейнів. Подібний обсяг води, за словами вчених, навряд чи міг накопичуватися в ґрунті Марса в результаті “висмоктування” води з атмосфери червоної планети солями в її ґрунті, що помітно ускладнює ситуацію з пошуками її джерел.
Справа в тому, що більша частина цих ліній в долинах Марінер розташована не на кромках кратерів, як в інших регіонах Марса, а на відносно рівних і незайманих куточках поверхні. Тут поклади водяного льоду не можуть перебувати на невеликій глибині, де вони можуть розтанути і сформувати ці “солоні струмки” і темні лінії.
Самі Макьюен і його колеги вважають, що вода все ж “висмоктується” з атмосфери солями, а не піднімається до поверхні Марса, однак механізм подібного транспортування поки залишається невідомим. Вчені припускають, що вбирання води може сприяти незвичайна геологія і погодні умови в цих каньйонах.
Тому темні лінії на Марсі стали ще більш загадковими – у вчених тепер мало сумнівів у тому, що вода дійсно часто зустрічається в рідкому вигляді під поверхнею червоної планети, проте її джерело поки не визначене. Його розкриття, як сподіваються вчені, допоможе знайти відповідь на головну загадку Марса.