Земля оточена величезною «бульбашкою» космічного сміття. Якщо подивитися на карту із зображенням усіх рукотворних об’єктів, які зараз перебувають на орбіті, стане зрозумілим, що у нас над головами літає не два-три уламки ракет або супутників. Там нагорі просто гігантське звалище! Цей досить сумний факт наштовхнув астронома Гектора Сокас-Наварро на цікаву думку, якою він поділився з читачами наукового видання Astrophysical Journal.
Наварро працює в Інституті астрофізики на Канарських островах і більшу частину робочого часу вивчає Сонце. Чим більше супутників з’являється на орбіті Землі, тим більше стає непрозорою ця сама «бульбашка» сміття і діючих космічних апаратів. Вчений припустив, що технологічно просунуті інопланетяни, які вступили в космічну еру, теж спочатку будуть посилати безліч космічних кораблів і супутників на орбіту, які утворюють пояс, здатний залишити слід на кривій блиску материнської зірки під час транзиту.
Сміття, яке оточує планету, Наварро назвав поясом Кларка і провів ряд досліджень, згідно з якими десятиметровий телескоп, який працює в ІЧ-діапазоні, цілком здатний зареєструвати штучне сміття навколо Проксими b (якщо таке є). Цей же телескоп може побачити пояс Кларка навколо більшості планет системи TRAPPIST-1 — TRAPPIST-1d, -e і f.
Але з планетами, аналогічними Землі, все не так просто. Якщо вона обертається навколо зірки, подібної до Сонця, сучасні інструменти поки не зможуть роздивитися навколо неї сліди позаземної цивілізації. Враховуючи темп розвитку сучасних технологій, досить просунуті телескопи, здатні на це, зможуть виявити пояс Кларка на орбіті іншої планети, схожої на Землю, років через 200, не раніше.
Єдина проблема, пов’язана з виявленням інопланетян таким способом, полягає в тому, що космічне сміття можна легко переплутати з природними кільцями. Але Наварро впевнений, що подальші спостереження допоможуть відрізнити одне від іншого, так і дослідження самої планети зможуть допомогти у вирішенні завдання.