Вогонь зіграв в історії людства величезну роль, але до цього вчені в основному зосереджувалися на способах його застосування, а не отримання. І тепер міжнародній команді дослідників вдалося довести, що різні види людей навчилися добувати вогонь різними способами.
Найдавніші свідчення використання вогню датуються 1,7-2,0 мільйона років тому, задовго до появи перших Homo Sapiens. Однак докази того, що людина регулярно і цілеспрямовано розпалювала вогонь, з’являються набагато пізніше — близько 150-200 тисяч років тому. Деякі вчені вважають, що саме в той період люди змогли навчитися добувати вогонь, а інші вважають, що це сталося на сотні тисяч років раніше.
Існує два найбільш поширених способи видобутку вогню, використовуваних і сучасними людьми примітивних культур, – висікаючи іскри за допомогою кременю і тертям, наприклад, обертаючи дерев’яну паличку в невеликому поглибленні в надійно зафіксованому шматку дерева. Другий метод ще називають методом ручного дриля. Кожен з цих способів вимагає певних когнітивних здібностей і, згідно з висновками дослідників, був винайдений в різний час і різними видами людей.
Висікання іскор за допомогою ударів каменю об інший камінь або шматок металу — відносно простий спосіб добування вогню, що не вимагає розвинених розумових здібностей. Неандертальці були досвідченими виробниками кам’яних знарядь, які робили в тому числі з кременю. Так що рано чи пізно вони повинні були помітити іскри, що вилітають з-під каменів при обробці.
Навпаки, отримання вогню методом ручного дриля не тільки вимагало більш розвиненого інтелекту, але і навряд чи було б ефективним в умовах Європи льодовикових періодів, де дерева і чагарники були великою рідкістю. Ймовірно, цей спосіб отримання вогню виник серед різних груп ранніх Homo sapiens, що бродили по африканських саванах, які потім поширили його по всій земній кулі. Дотепер ручна дриль — найбільш популярний спосіб добування вогню серед примітивних племен, від Індонезії до Африки.
Згідно з висновками команди Південноафриканських та шведських дослідників, представлених у Cambridge Archaeological Journal, на пізніх етапах своєї історії кроманьйонці та неандертальці могли обмінятися способами видобутку вогню, що призвело до збереження обох способів у сучасних людей.