85 років тому народився знаменитий революціонер Ернесто Че Ґевара. Його називають “стрижнем руху відродження країн Латинської Америки”, завдяки якому народилося поняття “нової людини” – людини високої культури, менш егоїстичного, більш солідарного, який виступає за справедливе суспільство.
По материнській лінії в його жилах текла кров ірландського революціонера Патріка Лінча і останнього іспанського віце-короля Перу. Батько Че Ґевари був архітектором і належав до старовинного аргентинського роду.
На фото: перші кроки Ернесто Че Ґевари.
Точна дата народження Че Ґевари невідома. За однією з версій, він народився 14 травня, а не 14 червня. Деякі ж джерела стверджують, що дата народження була змінена, щоб уникнути пересудів, оскільки мати Че Гевари вийшла заміж вже вагітною.
Від матері Че Ґевара успадкував не тільки королівську кров, але і спадкову хворобу – астму, яка мучила Ернесто до самої смерті. Коли хвороба наздогнала його у віці двох років, лікарі порадили переїхати в гори, де Че і провів дитинство. Однак астма не відступала, і, подорослішавши, Ернесто був змушений вчитися заочно.
На фото: Ернесто Че Ґевара бере уроки бейсболу, 1958 рік.
Своє прізвисько Ґевара отримав за характерну манеру вживати це слово – че – в дружній бесіді. Звернення che – поширене звернення в Аргентині.
На фото: Ернесто Че Ґевара і Рауль Кастро, Гавана, 1959
Згідно з легендою, Фідель Кастро, зібравши соратників, поставив їм просте запитання: «Чи є серед вас хоч один економіст?» Почувши замість «економіст» – «комуніст», Че першим підняв руку.
Команданте Че здобув ряд блискучих перемог над урядовими військами. Найбільш успішним і фактично вибойовавшому перемогу кубинської революції став бій за місто Санта Клара, стратегічно важливий пункт поблизу Гавани, що почався 28 грудня 1958 і закінчився його взяттям 31 грудня.
У 1967 році Че Ґевара зі своїм загоном опинився в Болівії, щоб організувати партизанський рух. Проте 8 жовтня він був поранений і захоплений у полон спецназом болівійської армії, який тренували американські інструктори, а наступного дня після допиту Че розстріляли в селі Ла-Ігера. Лише в червні 1997 року вдалося знайти його могилу на злітно-посадковій смузі аеродрому. Останки Че Ґевари були перепоховані в мавзолеї міста Санта-Клара на Кубі.
День весілля Ернесто і Алейди Марч, червень 1959 року.
Журнал «Тайм» включив Ернесто Че Ґевару в списки «20 героїв та ікон» і «Ста найважливіших персон 20 століття».
«Ернесто – приклад людини, що показує, що таким, як він, може стати будь-який, якщо захоче, і якщо у нього вистачить на це сили волі. Для того, щоб віддавати себе іншим, не треба бути суперлюдиною», – вважає аргентинський режисер Хорхе Денті, який зняв фільм про команданте.
Ернесто Че Ґевара на борту корабля, що прямує до Танзанії, листопад, 1965 рік.
Натхнення: inosmi.ru