Бути нижче всіх у колективній ієрархії завжди погано, незалежно від того, до якого виду тварин ви належите. Низький статус не тільки поганий для соціального життя, але також підвищує ризик інфікування і виникнення захворювань. Однак згідно з новим дослідженням, у мавп, наших найближчих родичів, цей ефект є оборотним: сходження на вершину «тотемного стовпа» може призвести до того, що імунна система почне відновлюватися.
Дослідникам вже давно було відомо, що низький соціальний статус завжди пов’язанийз поганим станом здоров’я і укороченим терміном корисної активності. Правда, до цих пір вчені не проводили пряму кореляцію: не було ясно, чи призводить низький соціальний статус до поганого стану здоров’я, або ж навпаки, слабке здоров’я є першопричиною соціальних невдач.
Наприклад, у людському суспільстві, особи з низьким статусом, начебто бездомних, страждають від хвороб тому, що не мають доступу до якісного продовольства, житла і предметів гігієни, не кажучи вже про послуги лікарів, а також стабільно руйнують свій організм пияцтвом, курінням та наркотиками. Але чи може поганий стан здоров’я саме по собі бути достатньою причиною для того, щоб впасти на саме дно і стати бездомним?
Для того, щоб отримати відповідь на це питання, вчені звернулися до макак-резусів, в зграях яких спостерігається чітка ієрархія. Мавпи у верхній частині ієрархії з великою ймовірністю розмножуються один з одним, що допомагає формувати міцні соціальні зв’язки, в той час як мавпа з «дна» суспільства при спробах залицяння швидше за все буде відкинута або навіть стане об’єктом агресії. Щоб керувати змінами ієрархії, дослідники взяли кілька самок і помістили їх у нові соціальні групи, де їх не знав ніхто. Порядок, в якому вводилися мавпи, передбачав їх ранг: перші прагнули стати альфами, другі — бетами і так далі.
Через 3 місяці, вчені взяли у макак зразки крові, очищені п’ятьма різними групами клітин імунної системи, і виміряли експресію генів у всьому геномі. Вони виявили, що активність більш ніж 1600 генів клітин-кілерів (білих кров’яних тілець, що вбивають інфіковані вірусами клітини та клітини пухлин) істотно залежить від соціального статусу. Щоб перевірити свою гіпотезу, генетики виділили ще більше імунних клітин і ввели в їх середовище імітацію агентів бактеріальної інфекції. Клітини, отримані з крові мавп з низьким соціальним становищем і справді виявилися набагато менш ефективними в боротьбі з мікробами. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science.
За словами Ноя Снайдер-Маклера, еволюційного антропологи з Університету Дьюка в Північній Кароліні, США, результати дослідження швидше за все свідчать про те, що якщо ми візьмемо дорослих індивідів із соціальних низів і покращимо їх положення в ієрархічній драбині, це може значно поліпшити і їх власну імунну систему. Однак це піднімає і питання про те, як саме варто допомагати людям. На думку вчених, справа не тільки в тому, щоб забезпечити людям з низьких соціальних верств доступ до медицини і захист від шкідливих впливів.
Дослідники окремо обумовлюють той факт, що вони не контролювали соціальні взаємодії макак під час їхнього дитинства і юності. Багато обставин вказують на те, що окремі переживання і негаразди, що сталися в ранньому дитинстві, можуть продовжувати впливати навіть на дорослу особину протягом усього життя. До того ж, слід враховувати генетичні відмінності між окремими макаками: одні можуть бути набагато більш стійкі до певного типу інфекції, ніж інші.