Schistosoma mansoni здатен вимикати сигнали болю в організмі, блокуючи ключові нейрони TRPV1+, що відкриває нові горизонти у знеболенні та профілактиці інфекцій.
Цей паразитичний черв’як, поширений у прісноводних водоймах, проникає в організм через шкіру, не викликаючи ні болю, ні свербіння. Саме така непомітність дозволяє йому інфікувати мільйони людей, викликаючи шистосомоз — одне з найнебезпечніших паразитарних захворювань. Нещодавнє дослідження, опубліковане в The Journal of Immunology, пояснює, як S. mansoni досягає цього: він виробляє молекули, які пригнічують нейрони TRPV1+, що відповідають за відчуття болю, тепла та свербежу.
TRPV1+ — це клас сенсорних нейронів, які сигналізують мозку про небезпеку та активують запалення, щоб заблокувати інфекцію. Дослідники на чолі з імунологом Де’Броскі Гербертом довели, що паразит здатен пригнічувати ці сигнали, тим самим ухиляючись від імунної системи. “Молекули, які блокують TRPV1+, також можуть бути розроблені в терапевтичні засоби, що зменшують тяжкість захворювання для людей, які страждають від болючих запальних станів”, — говорить Герберт.
У ході експерименту вчені використали мишей, заражених паразитом, і порівняли їхню реакцію на біль із неінфікованими тваринами. Під час теплового тесту інфіковані миші повільніше реагували на джерело болю, що свідчить про гальмування TRPV1+. Подальший аналіз нейронних культур підтвердив, що інфіковані миші мали слабшу імунну реакцію на подразники.
Це відкриття має потенціал не лише для боротьби з паразитом, а й для розробки нових знеболювальних препаратів. “Якщо ми ідентифікуємо та виділимо молекули, що використовуються гельмінтами для блокування активації TRPV1+, це може стати новою альтернативою сучасним опіоїдам”, — зазначає Герберт. Особливу цінність має те, що цей механізм пригнічення болю відбувається без виклику залежності, яка є характерною для опіоїдних анальгетиків.
Однак дослідники застерігають: використання подібного механізму в медицині має ризики, оскільки пригнічення імунітету може бути небезпечним. Наступні кроки включатимуть більш детальний аналіз самих молекул паразита, які взаємодіють з TRPV1+, щоб зрозуміти їхню структуру та дію. “Ми передбачаємо місцевий засіб, який активує TRPV1+, щоб запобігти інфікуванню через забруднену воду”, — зазначає Герберт.
Отримані результати свідчать, що вивчення паразитів не лише допомагає розробити профілактику інфекцій, а й може дати нові методи боротьби з хронічним болем, запаленням та іншими патологіями, пов’язаними з сенсорними нейронами.