Сьогодні Полярне сяйво вдається спостерігати лише поблизу полюсів, але нова робота показала, що 41 000 років тому це явище можна було бачити на екваторі.
![](https://cikavosti.com/wp-content/uploads/2021/12/aurora-borealis-1181004_640.jpg)
Під час геомагнітного збурення, відомого як палеомагнітний екскурс Лашамп-Каргаполово, магнітні полюси Землі змістилися і поле стало набагато слабкіше. Це зменшило магнітне тяжіння, яке зазвичай спрямовує потік високоенергетичних сонячних частинок до північного і південного полюсів, створюючи полярні сяйва.
Знадобилося близько 1300 років, щоб магнітне поле повернулося до своєї первісної сили і відновило нахил. Але весь цей час сяйва, які зазвичай спостерігалися на полюсах, були видні в областях поблизу екватора. Цей період інтенсивних геомагнітних змін, можливо, також вплинув на атмосферу Землі. Ці зміни вплинули на умови життя в деяких частинах планети — до такого висновку прийшли дослідники в новій роботі.
У своїй роботі вчені використовували послідовний ланцюжок різних моделей, щоб вивчити геомагнітні події, що відбулися понад 40 000 років тому в історії Землі. Автори дослідження вперше ввели дані про магнетизм планети з давніх відкладень гірських порід, а також інформацію про вулканізм, в моделі магнітного поля під час екскурсу Лашамп-Каргаполово.
Вони об’єднали ці дані з моделюванням взаємодії магнітосфери з сонячним вітром, а потім застосували отримані результати для розрахунків за іншою моделлю, яка розрахувала місце розташування, форму і силу полярного сяйва. Модель дозволила вченим обчислити параметри заряджених сонячних частинок, такі як іонний тиск, щільність і температура. Ці дані лягли в основу розрахунків і показали, що 41 000 років тому побачити сяйво можна було і з екватора.