Псилоциби, як показало дослідження вчених з Великобританії, можуть надавати не менше інтенсивний ефект, ніж антидепресанти. Цей ефект виявився навіть сильнішим, ніж у серйозних препаратів, проте для остаточних висновків потрібні подальші дослідження.
Робота опублікована в New England Journal of Medicine. Psil?cybe semilance?ta – вид грибів сімейства строфарієвих. Псилоциба напівланцетовидна містить психоактивні речовини — псилоцин і псилоцибін. Вживання в їжу таких грибів призводить до зміненого стану свідомості. Вчені з Центру досліджень Імперського коледжу Лондона вирішили дізнатися про терапевтичний потенціал цього виду грибів.
До слова, подібні дослідження вже проводили, тому науці відомо, що псилоцибінові гриби мають ефект як антидепресантів, так і, навпаки, можуть ввести людину в депресивний стан, аж до спроб самогубства. Однак прямих порівняльних досліджень між псилоцибіном і антидепресантами не було.
Вчені провели перше дослідження на цю тему, і, хоча, за їхніми словами, воно не може вважатися статистично значущим (через малі вибірки), попередні результати по ньому оцінити можна. У ньому взяли участь 59 пацієнтів з діагнозом «депресія». 30 осіб при цьому в певній черговості брали псилоцибін і плацебо, а 29 – сильний антидепресант з діючою речовиною есциталопраму.
- “Клітинний клей” допоможе відновити нерви і виростити органи з нуля
- Біологи навчилися видаляти шипи рослин за допомогою генного редагування
- Як сплять дельфіни, якщо їм постійно потрібно дихати
З’ясувалося, що пацієнти, які отримували псилоцибін, показали помітні поліпшення по ряду суб’єктивних критеріїв. Наприклад, щодо здатності відчувати задоволення і виражати емоції, зниження тривожності й суїцидальних думок, а також посилення почуття загального благополуччя. Більш того, ефект псилоцибіна виявився сильнішим, ніж у есциталопраму.
Так, частота ремісії у першого виявилася вищою, ніж у другого. Відповідь, який визначається як зниження депресивних симптомів у порівнянні з вихідним рівнем принаймні наполовину, спостерігався у 70 відсотків пацієнтів у групі, що приймала псилоцибін, і у 48 відсотків в групі, що приймала есциталопрам.
Вчені підкреслюють, що для остаточних висновків потрібні подальші, більш масштабні дослідження. А також попереджають, що самостійне вживання псилоцибина може фатально відбитися на здоров’ї й категорично неможливо без додаткових досліджень і спостереження лікаря.
Натхнення: naked-science.ru