Китайські ботаніки виявили, що мох Syntrichia caninervis може вижити в умовах, які імітують клімат Марса. У серії експериментів рослина успішно відновлювалася після майже повного висихання, тривалого впливу екстремально низьких температур і жорсткого іонізуючого випромінювання. Результати дослідження, опубліковані в журналі “The Innovation”, вказують на те, що S. caninervis може стати піонерним видом для тераформування Марса, покращуючи умови для життя інших організмів.
Вчені ще не знайшли достовірних доказів існування життя на Марсі, але деякі земні організми, що живуть в екстремальних умовах, можуть вижити там і, можливо, навіть сприяти тераформуванню планети. Наприклад, експерименти показали, що ціанобактерії можуть розвиватися за низького тиску в газовій суміші з азоту і вуглекислого газу та використовувати імітацію марсіанської поверхні як джерело необхідних для життя елементів. Подібні результати були отримані для деяких бактерій, лишайників і мікроскопічних грибів.
Команда під керівництвом Тін’юнь Куан з Інституту ботаніки Китайської академії наук вирішила перевірити здатність мохів (Bryophyta) вижити на Марсі. Вони зосередили увагу на широко розповсюдженому моху Syntrichia caninervis, який домінує в біологічних ґрунтових кірках у багатьох регіонах від пустелі Мохаве до Тибету і Антарктиди. Цей вид витримує посуху, холод і інтенсивне ультрафіолетове випромінювання.
Для перевірки життєздатності S. caninervis на Марсі дослідники провели серію експериментів. Спочатку мох висушили. Попри втрату понад 99% вологи за 40 хвилин, після регідратації він відновив 80% вологи за 20 секунд і повністю за дві хвилини. Зневоднені на 98-100% зразки тримали за температури мінус 80 градусів Цельсія від трьох до п’яти років або за температури мінус 196 градусів від 15 до 30 днів. Після перенесення на піщаний субстрат вони почали рости вже через п’ять днів. Також мохи витримали гамма-випромінювання до 2000 грей, що сповільнило їхнє відновлення, але не вбило.
На фінальному етапі висушені зразки S. caninervis помістили в камеру, що імітує умови Марса, і тримали там до семи днів. Мох вижив і через 30 днів почав рости. Ці результати свідчать, що S. caninervis може вижити в умовах Марса: за низьких температур, жорсткого іонізуючого випромінювання і нестачі води та кисню.
Отже, S. caninervis може стати інструментом для тераформування Марса. Завдяки своїй стійкості він може не тільки вижити, але й створювати основу для екосистем, виробляючи кисень і запасаючи вуглець. Адаптації S. caninervis також можуть допомогти у створенні генетично модифікованих рослин для вирощування їжі на інших планетах.