Путін змінив курс

Сунь Синцзе

Путін закликав всі країни утриматися від політичних заяв до тих пір, поки офіційне розслідування не призведе до яких-небудь результатів. Раніше позиція була іншою: провина за катастрофу покладалася на уряд України. Путін змінив точку зору? Так. Падіння MH17, ймовірно, змішало всі карти російського лідера. Трагедія, що шокувала весь світ  змістила геополітику на другий план, змусивши всіх згадати про мораль і етику. Якби російський президент не змінив своєї точки зору, то сьогодні, в епоху інтернету, образу Росії,  її лідеру було б завдано відчутного удару.

Німеччина знову взяла на себе неголосну, але вкрай важливу роль. Меркель домовилася з Путіним про те, що група міжнародних експертів отримає безперешкодний доступ на місце катастрофи, щоб провести ретельне розслідування. У телефонних розмовах з головами Великобританії, Нідерландів та Німеччини Путін раз за разом наголошував на тому, що не слід робити поспішних висновків, намагався винести трагедію MH17 за дужки геополітики. Цілком очевидно, що суворе, засноване на фактах розслідування катастрофи буде лише на руку Росії.

По-перше, ми вже можемо констатувати, що літак був збитий ракетою. Цивільний літак потрапив під удар важких озброєнь: цього вже достатньо, щоб викликати критику з боку міжнародного співтовариства. З’являється все більше свідчень, що вказують на залучення сепаратистів, які воюють проти уряду на сході країни. У той же час у своїй останній заяві держсекретар США Керрі висловив переконаність у тому, що ракета, яка збила літак, була зроблена в Росії. Це дуже важливий момент. Якщо ракета дійсно російського виробництва, це зовсім не означає, що в авіакатастрофі неодмінно замішана Москва, бо Україна сама успадкувала від СРСР велику кількість військових виробництв. Чимало було й випадків, коли українські військові перебігали на бік повстанців.

США з самого початку були впевнені, що ракета була випущена з території, що знаходиться під контролем сепаратистів, і досі вважають, що ракету “днрівцям” надала Росія. В таких умовах Путін вже не зміг залишатися осторонь. Йому довелося, по суті, відмовитися від його попередньої позиції, згідно з якою винуватців аварії треба було шукати в урядових військах України, яка прагне покласти край збройному повстанню.

Розглянемо цей момент уважно, адже така заява може вказати нам шлях до істини. Один можливий сценарій полягає в тому, що Путін заздалегідь знав, що за трагедією з MH17 стоять сепаратисти, і свідомо намагався, таким чином, перевести увагу з малазійського літака на українське питання. Інша ймовірність полягає в тому, що Путін навряд чи знав про якесь російське залучення, тому на перших порах аргументовано і з усвідомленням своєї правоти покладав вину на київські влади. Якщо міркувати з точки зору здорового глузду, то другий сценарій виглядає цілком вірогідним.

Путін не міг керувати в регіоні кожним пуском ракети, крім того, Росія надає підтримку сепаратистам негласно. Це дуже непрозорі і асиметричні в плані отримання інформації стосунки. Після того, як літак був збитий, антиурядове угруповання помилково вважала, що їх жертвою став військовий транспортник Ан-26, що належить ЗС України. Якби Росія справді брала безпосередню участь у цій операції, такої помилки не було б.

Другий момент. З’являється все більше свідчень, що вказують на російський слід. Якщо виявиться, що по літаку стріляли, в тому числі, громадяни Росії, це обернеться для Путіна чималими проблемами. Якщо при захопленні Криму Москва могла спиратися на історичні факти, то трагедія MH17 ясно показала, що Росія дійсно підтримує на Україні антиурядові елементи, і поставила Москви в положення вбивці. Якщо продовжувати вести тут жорстку позицію, то виявиться, що вже не виходить покладати провину за українську кризу тільки на Європу та США, так як сама Росія стала ворогом гуманізму. Путіну необхідно підкоригувати образ Росії на міжнародній арені. Найменше, що слід зробити, – проявити на тлі катастрофи свою людську сторону, а також щиру готовність до співпраці.

Розмовляючи по телефону з лідерами чотирьох різних держав, Путін оголосив, що має намір тісно співпрацювати в цьому питанні з кожною з країн. Нині, коли з’являється все більше інформації про подію, Росії все важче залишатися на позиції стороннього спостерігача. Раніше антиурядові елементи заявляли, що відправлять чорні ящики зі збитого літака в Москву, але російська влада вже відмовилися від цієї пропозиції. Для Путіна найбільш розумним виходом буде ретельно розділяти трагедію MH17 і українську кризу. Росія повинна, обмежившись фактами, сприяти міжнародному розслідуванню в цьому питанні, і, якщо виявиться зв’язок з якимись російськими офіційними особами, у відповідності з міжнародними нормами вибачитися чи запропонувати компенсацію. Тільки в цьому випадку втрати Росії будуть, ймовірно, зведені до мінімуму.

Третій момент. У питанні введення санкцій ЄС і США практично одностайні, що не може не хвилювати Москву. На борту MH17 було 198 голландців. Якщо Росія не піде на щире і відкрите співробітництво, а, навпаки, буде приховувати факти або дотримуватися жорсткої позиції, то Європа неодмінно піде на посилення санкцій.

Колишній радник президента США з національної безпеки Бжезинський також вимагає того, щоб Вашингтон ввів жорсткі санкції і в той же час надав Україні новітнє озброєння. США завжди було непросто домовитися з Європою про які-небудь санкції, тому що між Росією і ЄС давно вже існують досить тісні зв’язки. Європа потребує російській газ, при цьому Німеччина, Італія та Великобританія ще й ведуть активну торгівлю з російськими партнерами. Але коли змінився статус Криму, коли стала проявлятися жорстка позиція Москви в українському конфлікті, щось невловимо змінилося і у відношенні до Росії. Європа стала все менше вірити в те, що її російські партнери дійсно зацікавлені у співпраці, як і в те, що це співробітництво взагалі можлива.

Безпека – завжди пріоритет номер один. Росія не йде на співпрацю? Газ перетворився в знаряддя стратегічного тиску? Значить прийшов час переглянути відносини з Москвою. Падіння MH17 стало точкою неповернення: загинули громадяни Нідерландів, однієї з ключових країн Євросоюзу, при цьому ЄС підписав з Україною угоду, яка ще тісніше пов’язує країну з її європейськими сусідами.

На даний момент західні санкції ще не вдаряють по ключових галузях російської економіки, тобто, наприклад, не торкнеться експорту газу і озброєнь. Однак трагедія MH17 цілком може підштовхнути США і Європу до того, щоб підняти ставки. Санкції вже завдали Росії чималої шкоди, і якщо це становище збережеться, то Путіну доведеться все більше покладатися на Азію, у Москві залишиться ще менше простору для стратегічного маневру. Очевидно, що все це – не в інтересах Росії. В таких умовах російський лідер, ймовірно, вибрав обхідний шлях, що розділяє трагедію з малазійським літаком і українську кризу, і, погодившись на міжнародне розслідування обставин катастрофи, сподівається на пом’якшення санкцій.