Аналіз людських решток із поселення Косенівка, що належить до трипільської культури, розкрив нові деталі життя, раціону та обставин смерті людей цього періоду.
Трипільська культура, яка існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії в епоху енеоліту (5500–2750 роки до н.е.), відома як одна з перших аграрних спільнот регіону. Попри значні археологічні знахідки, рештки самих трипільців трапляються рідко. У Косенівці, великому поселенні Черкаської області, дослідники виявили залишки п’яти згорілих будинків, у яких знайшли обпалені та необпалені фрагменти людських кісток.
Залишки належали щонайменше семи людям, серед яких були двоє дітей та п’ятеро дорослих (троє чоловіків і двоє жінок). Радіовуглецевий аналіз датував більшість із них приблизно 3700–3600 роками до н.е. Частина загинула під час пожежі, а двоє мали травми черепа, що свідчить про насильство. Один індивід отримав смертельний удар тупим предметом по потилиці, інший – по лобовій кістці, ймовірно, незадовго до смерті.
Раціон трипільців
Аналіз стабільних ізотопів азоту та вуглецю показав, що раціон трипільців складався здебільшого зі злакових культур (92% харчування), тоді як м’ясо становило лише 8%. Зношеність зубів свідчить про вживання абразивної їжі, що підтверджує домінування зернових. Хоча трипільці розводили худобу, основною її функцією було виробництво молока, гною для добрив і використання як тяглової сили.
Дослідження Косенівки показало, що трипільці вели осілий спосіб життя з інтенсивним землеробством, але також стикалися з міжособистісним насильством, можливо, пов’язаним із соціальною напругою чи конфліктами. Ці висновки дають змогу глибше зрозуміти побут та адаптацію трипільської культури до навколишнього середовища, а також їхню взаємодію з іншими спільнотами.
Нові знахідки, зокрема генетичний аналіз, можуть допомогти виявити культурні та соціальні зв’язки трипільців з іншими популяціями, такими як степові спільноти.