Швейцарські психологи дійшли висновку, що люди розпізнають щонайменше шість типів крику, пов’язаних із різними негативними та позитивними емоціями. І як показують їхні досліди, люди сприйнятливіші та реагують швидше на крики радості та задоволення, ніж страху, гніву або болю. Дослідження детально описане в статті журналу PLOS Biology.
Фото Від Creativa Images
Чим природа крику зацікавила вчених?
Вокалізація відіграє важливу роль у комунікації приматів, зокрема людини. Одним із її проявів є крик, що являє собою відносно короткий, гучний та інтенсивний звук. Вчені називають його ефективним способом взаємодії, оскільки найчастіше він одразу сприймається слухачами, швидко розпізнається та його важко ігнорувати. Здебільшого примати та інші ссавці викрикують, щоб передати комусь сигнали про негативні переживання, наприклад, під час конфліктів, для відлякування хижака або ж для попередження інших про його наближення. Водночас люди кричать набагато частіше, і наші крики можуть позначати більше емоцій, ніж в інших тварин, до того ж не тільки негативних. Так, люди можуть кричати від страху, відчаю, але також від задоволення. Психологи з Цюрихського університету зацікавилися, як люди реагують на різні крики інших людей, з огляду на те, що попередні дослідження здебільшого фокусувалися на криках як тривожних сигналах.
Які експерименти провели?
Спочатку науковці залучили до дослідження дванадцятьох учасників, яких просили вокалізувати крики, пов’язані з позитивними або негативними емоціями, уявляючи себе в різних сценаріях. Останні стосувалися таких емоцій як: задоволення, сум, радість, біль, страх та злість. Усього вчені записали 420 криків шести різних типів на додачу до одного нейтрального, який слугував для порівняння.
Іншу групу учасників із 23 людей просили послухати записи криків, оцінити емоційну природу вигуків та класифікувати їх. Під час прослуховування записів науковці стежили за мозковою активністю учасників за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Так вони змогли оцінити, як мозок реагує, розпізнає та обробляє вхідну інформацію про крики.
Що дізналися вчені?
Автори кажуть, що учасники успішно могли відрізнити усі шість типів криків. Але вчені зареєстрували більшу активність у лобовій, слуховій та лімбічній частинах мозку піддослідних у відповідь на не тривожні та позитивні крики. Тобто слухачі реагували швидше та точніше, з більшою нервовою чутливістю на ці звуки, ніж на ті, що пов’язані з болем, страхом або злістю.
Науковці пишуть, що їхні результати вказують на більшу різноманітність в комунікації та сигналізації людських криків, ніж вважалося раніше. Попередні досліди показували, що когнітивна система людей та інших приматів особливо добре розпізнає сигнали про небезпеку через крик. Але внаслідок складної комунікації та умов середовища люди могли розвинути в себе здатність передавати більше інформації у такий спосіб, міркують вчені.
Натхнення: www.nauka.ua