Всесвіт

Розумне життя на двійниках Землі назвали рідкістю

Шанси на зародження розумного життя на двійниках Землі виявилися рівні приблизно 3:2, повідомляється в новому дослідженні в журналі Proceeding of the National Academy of Sciences. Зате примітивні організми на планетах, схожих на нашу, можуть зустрічатися набагато частіше. До такого висновку автор роботи прийшов, побудувавши імовірнісну модель, яка враховує хід еволюції земного життя.

This artist’s impression shows the planet K2-18b, it’s host star and an accompanying planet in this system. K2-18b is now the only super-Earth exoplanet known to host both water and temperatures that could support life. UCL researchers used archive data from 2016 and 2017 captured by the NASA/ESA Hubble Space Telescope and developed open-source algorithms to analyse the starlight filtered through K2-18b’s atmosphere. The results revealed the molecular signature of water vapour, also indicating the presence of hydrogen and helium in the planet’s atmosphere.

Питання про те, наскільки поширене життя у Всесвіті — одне з фундаментальних для сучасної науки. Сьогодні у вчених немає жодного прямого доказу існування навіть примітивних організмів за межами Землі, а дистанційне виявлення хімічних біомаркерів (наприклад, метану або вуглекислого газу) за межами Сонячної системи поки що не дозволяє нам однозначно сказати, що вони пов’язані з присутністю життя. Однак, сьогодні астрономи продовжують розробляти проєкти з пошуку позаземних цивілізацій і посилати сигнали в космос, і розробка імовірнісних моделей може допомогти їм вибрати найбільш вдалих кандидатів для своїх досліджень.

Девід Кіпінг (David Kipping) з Колумбійського університету запропонував використовувати баєсовський аналіз для визначення ймовірності появи розумного життя на Землі, якби ми повернулися назад у часі до моменту її зародження. У своїй роботі дослідник враховував три основних фактори: час появи перших живих організмів, час появи розумного життя і розмір вікна населеності нашої планети.

Життя на Землі за космічними мірками зародилася досить рано. Вуглець органічного походження, виявлений в мініатюрних кристалах, свідчить про те, що примітивні мікроби на планеті могли існувати вже через 400 мільйонів років після її формування. Зате розумне життя з’явилася набагато пізніше, разом з виникненням людської цивілізації кілька мільйонів років тому (Кіппінг зазначає, що точкою відліку може бути як поява гомінід, так і відділення Homo sapiens, оскільки в масштабах дослідження це не створює значущої похибки). Тому, що це подія припала на досить пізній період тимчасового вікна населеності Землі, розмір якого дослідник оцінив в 5,3 мільярда років, Кіпінг резюмує, що процес виникнення розумного життя не був ні легким, ні гарантованим.

Численні прогони симуляції показали, що шанси появи життя на двійника Землі рівні, як мінімум, 9:1, що, на думку астронома, говорить про те, що існування примітивних організмів поза Сонячною системою не повинно бути занадто рідкісним явищем. Однак ситуація з розумним життям виявилася дещо іншою: ймовірність того, що при процесах, аналогічних тим, що відбувалися на нашій планеті, на її близнюку з’явиться цивілізація, здатна розвинутися до нашого рівня, дорівнюють всього лише 3:2. На думку Кіпінга, якщо ми знову програємо історію Землі, то навряд чи на ній виникне розумне життя.

Однак, Кіпінг зазначає, що його роботу не можна розглядати, як доказ того, що в космосі поширене життя, оскільки наші знання про неї обмежені лише знаннями про один єдиний світ — Землю. Запропонована ним модель дає лише статистичні оцінки процесів, що відбувалися на нашій планеті, а не однозначний прогноз.

Натхнення: earth-chronicles.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть