Вчені з Китаю, використовуючи машинне навчання, проаналізували склад найдавніших цирконів і дійшли висновку, що переміщення літосферних плит розпочалося 4,2 мільярда років тому, у катархеї, значно раніше, ніж вважалося раніше.
Зерна циркону, знайдені в районі Джек-Хіллс в Австралії, мають вік 3,6 мільярда років. За сучасними уявленнями, динаміка Землі визначається рухом плит у літосфері, які стикаються, мнуться, прогинаються і спускаються у мантію. Циркони, що містять інформацію про склад батьківського магматичного розплаву, дозволяють вивчати ці процеси.
Найдавніші циркони, віком 4,2 мільярда років, виявлені у Джек-Хіллс, відносяться до катархею. В цей період Земля була дуже гарячою, без атмосфери, з активною магмою та інтенсивним бомбардуванням кометами і астероїдами. Гірських порід цього періоду не збереглося, лише циркони, які можна поділити на два типи: I і S. Перші утворилися в істинно мантійних розплавах, другі – у присутності осадового матеріалу з поверхні, що свідчить про існування континентів і тектоніки плит.
Дослідники з Китайської академії наук спільно з колегами з Канади та США використали штучний інтелект для аналізу 971 циркону катархейського віку. Навчивши модель на 374 зразках, вони виявили, що більше третини цирконів з Джек-Хіллс належать до S-типу. Це вказує на те, що граніти S-типу та осадові породи існували вже 4,2 мільярда років тому.
Найбільш ранні датування гранітів S-типу становлять 3,55 мільярда років, а осадових порід – 3,95 мільярда років. Однак нові дані значно зсувають цей вік назад у часі. Вчені також зазначили, що майже половина всіх катархейських цирконів належать до S-типу, а їхнє співвідношення змінюється з часом, що може відображати цикл створення і розпаду суперконтинентів.
Проте не всі погоджуються з цими висновками. Геофізик Джун Коренага з Єльського університету назвав це “чистою спекуляцією”, а геохімік Кріс Хоксворт з Брістольського університету вказав, що субдукція могла бути спричинена ударами великих астероїдів, а не повноцінним механізмом тектоніки плит.
Незважаючи на ці суперечки, нова робота додає вагомі докази раннього початку переміщень літосферних плит.