Зіткнувшись з найбільш жорстким пакетом західних санкцій, який був введений за час української кризи, Росія незворушно тримається на публіці, пише The New York Times. Президент Путін підкреслює важливість самодостатності, а результати свіжого соцопитування свідчать, що більшість населення як би вигукує: “гаразд, я буду хвилюватися?!”, пояснює журналіст Ніл Макфархьюхар.
Але, як вважає газета, за цим видимим спокоєм в Росії приховані зростаючі побоювання, що хаос на Україні та новий пакет санкцій ЄС і США вплинуть на відносини із Заходом на багато років вперед і завдадуть економіці настільки велику шкоду, що її відчують прості росіяни.
“Донині тактика Путіна, схоже, спрацьовувала. Росія підживлювала сепаратистський повстанський рух на Україні, не залишаючи помітних “відбитків пальців”. Їй вдавалося тиснути на Київ, щоб він прийняв її умови, але уникати розриву з Європою, який відштовхнув би російську бізнес-еліту. Але ця стратегія, по якій б’ють все нові і нові “вибухові хвилі” кризи, починає розвалюватися”, – йдеться в статті.
Відомі критики російської влади кажуть, що Путін і кремлівські твердолобі перебільшили свої сили, коли припустили, що Росія може процвітати і без Заходу.
Читайте також: Санкції проти Росії будуть коштувати лондонському Сіті сотні мільйонів фунтів
“Вони не передбачали, що Захід піде на радикальні кроки, дорогі кроки”, – говорить аналітик Микола Петров.
На думку Петрова та інших спостерігачів, загибель малайзійського авіалайнера порушила еквилібристичні кроки Путіна, до яких він вдається, щоб зберегти підтримку різних верств – від націоналістів до ліберальних бізнесменів.
Нарікання на “повзучий ізоляціонізм” звучать голосніше, вважає газета.
Минулого тижня екс-міністр фінансів Олексій Кудрін в інтерв’ю ИТАР-ТАСС висловив побоювання, що українська криза підштовхне Росію до “історичного протистояння”, яке відкине назад розвиток країни у всіх сферах.
“Деякі аналітики визнали інтерв’ю Кудріна ознакою, що Путін шукає спосіб вийти з ситуації і готується публічно відмовитися від українських сепаратистів. Вони провели паралелі з подібними напрямками в статті, опублікованій у вівторок в “Комерсанті”, де журналіст, близький до президента, натякнув, що Путін допустив відправку “чорних ящиків” малайзійського літака на Захід, так як не цілком довіряє інформації від своїх радників”, – йдеться в статті.
“Але Путін не подавав прямих ознак того, що хоче змінити свою лінію”, – коментує газета.
“На мій погляд, сьогодні ми зіткнулися з критичною ситуацією, – сказав на семінарі Лев Гудков, директор “Левада-центру”. – Але наше суспільство не усвідомлює цього на тлі патріотичної та шовіністичної ейфорії”.
За даними “Левада-центру”, реакція на падіння малайзійського лайнера “всередині Росії була досить слабкою, але західноєвропейські широкі маси різко змінили своє ставлення до Росії”. Згідно з нещодавнім опитуванням “Левада-центру”, більше 60% росіян вважають, що санкції ніяк або майже ніяк не вплинуть на їх життя.
І все ж, на думку аналітиків, економічні проблеми, ймовірно, загострять розкол між відносно ліберальними економістами і консервативними співробітниками спецслужб.
“Розкол є, але у “антивоєнній партії” немає інструментів, щоб примусити Путіна до практичних дій”, – каже опозиціонер Володимир Мілов.
Мілов також зауважив, що в Кремлі не усвідомлюють: банківські системи Китаю та Індії нездатні надати мільярдні довгострокові кредити, які російські компанії регулярно отримують у західних банках.
“Ми сповзаємо до чогось, що явно переростає в довгострокове протистояння, а Путін, схоже, твердий і не готовий здаватися”, – додав Мілов.
Джерело: The New York Times