Біорізноманіття (повна назва – біологічне різноманіття) – це розмаїття життєвих форм на Землі, до яких належать усі організми, види, генетичні відмінності між ними, складні симбіози, спільноти й екосистеми.
Що розуміють під поняттям “біологічне різноманіття”, чому воно важливе для нашої планете, що йому загрожує та як його зберегти – про все це читайте в матеріалі ЕкоПолітики.
Біорізноманіття: що це та які його види
Термін “біологічне різноманіття” з’явився в 1985 року. По суті, під цим поняттям розуміють величезний генофонд планети й чим він різноманітніший, тим простіше наша глобальна екосистема адаптується до нових умов.
Учені виділяють три види біорізноманіття:
1. Генетичне різноманіття – це всі можливі гени всіх живих видів, зокрема рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів.
2. Видове різноманіття – це розмаїття живих організмів, зокрема й внутрішньовидове.
3. Різноманіття екосистем – різних способів співіснування і взаємозалежності біологічних видів, біологічні спільноти, місця проживання та екологічні процеси, так само як і зміни окремих екосистем.
Навіщо нам біорізноманіття
Стійкість екосистем планети Земля та людства залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість до різних несприятливих умов: погоди, чужорідних агресивних видів, змін у середовищі тощо. Дослідження свідчать, що регіони з високим рівнем біорізноманіття володіють багатшими природними ресурсами, а також здатні швидше впоратися з наслідками стихійних лих.
До того ж усі живі організми в екосистемі пов’язані між собою складними харчовими зв’язками. Це означає, що в разі втрати якогось одного виду є велика ймовірність того, що якийсь інший вид візьме на себе його функції. Якщо ж видів буде не досить, не буде кому зайняти цю вільну екологічну нішу, й екосистема втратить одну свою ланку, унаслідок чого виникне дисбаланс. Він зростатиме дедалі більше із втратою наступних видів.
Наприклад, зникнення з лісу лише одного дерева тягне за собою втрату кількох сотень комах, птахів, грибів, які харчувались цим деревом або його плодами чи використовували його як прихисток. Крім того, з біотопу зникають сотні кілограмів корисних речовин, які могли після відмирання дерева стати поживним середовищем для інших рослин.
- По Землі поширюються гігантські мертві зони
- Таємничий зв’язок між льодами Антарктиди та течіями в Тихому океані
А от якщо зникнуть бджоли, то ми втратимо врожай від квітів, фруктів, які залежать від запилення цими комахами, а це 90% усіх рослин.
Біорізноманіття забезпечує нас важливими екосистемними послугами: продовольством, ліками, родючими ґрунтами для вирощування їжі, що забезпечується за рахунок живих систем і взаємодії видів – від найдрібніших мікроорганізмів до великих хижаків. Воно відіграє важливу роль у збереженні цих ґрунтів від руйнування водою чи вітром. Крім того, саме в екосистемах відбувається вирішальна біологічна частина колообігу вуглецю, води та інших важливих речовин, які беруть участь у формуванні місцевого та глобального клімату.
Чому біорізноманіття під загрозою
Серйозною загрозою для біологічного різноаніття є нові агресивні умови для живих організмів, а саме: закислення океану, висока температура, зменшення водності, знеліснення, опустелювання.
Через зростання температури та зниження водності в регіоні загалом, соснові ліси починають рости все слабшими та вразливішими до шкідників. Кліматичні умови для їх успішного зростання переміщуються усе північніше, і в українському кліматі соснові ліси потребують значно більшого догляду. Проте за усталеною практикою, лісові господарства продовжують насаджувати монокультурні соснові ліси, не даючи можливості розвиватися іншим, більш стійким до нових умов типам лісу: дубовим, грабовим, липовим тощо.
Друга масштабна загроза для біорізноманіття – це втрата середовища існування через зміну клімату. Так само, як і кліматичні біженці серед людей, тисячі видів тварин можуть опинитися без дому.
Наприклад, такий, здавалося б, досить поширений вид в Україні, як бобер річковий, може постраждати від зміни клімату. Через зменшення водності та безсніжні зими цьому звіру дедалі складніше заготовляти харчі на зиму та захищатися від хижаків, адже все його життя залежить від водойм: там він ховається й транспортує харчі.
Причиною цих загроз для біорізноманіття є людська діяльність, яка шкодить природним ареалам життя тварин, птахів, рослин і морських організмів.
Згідно з даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), з 1970 року планета втратила понад 60% популяцій ссавців, птахів, риби, рептилій і земноводних. Не менше як 300 видів ссавців повністю зникли через полювання, а в річках та озерах популяції диких видів скоротилися на 83% через використання прісної води в сільському господарстві та будівництво дамб.
За оцінками фахівців, за останні декілька століть унаслідок людської діяльності темпи зникнення видів зросли майже в 1000 разів, порівняно зі звичайними темпами, характерними для різних етапів історії Землі. Головними факторами впливу людини на біорізномаінття є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля.
Відповідно до інформації, яку опублікували у звіті ООН, за наступні 10 років під загрозою зникнення опинеться мільйон видів тварин і рослин!
Не все втрачено
Щоб зупинити глобальні втрати біорізноманіття, у 1992 році 168 країн підписали Конвенцію ООН про охорону біорізноманіття та закликали світову спільноту згуртуватися навколо фундаментальної загрози, що нависла над людством, – утратою середовища існування самої людини.
За прогнозами вчених, у нас є менш як 10 років, щоб ужити заходів, які допоможуть запобігти катастрофічній зміні клімату та втраті біорізноманіття.
- Генетично модифіковані бактерії розщеплюють пластик в солоній воді
- У 2021 році частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел в Україні зросла до 13,4%
Чинні для України природоохоронні конвенції:
- Конвенція про біологічне різноманіття, 1992 р,м. Ріо-де-Жанейро ;
- Конвенція про водно-болотні угіддя, 1971 р, м. Рамсар, Іран;
- Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, 1979 р, м.Бонн;
- Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, 1995 р;
- Угоди про збереження кажанів в Європі, 1991 р;
- Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, CITES, Вашингтон, 1979 р;
- Конвенція про охорону всесвітньою культурної і природної спадщини,1972 р Париж;
- Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ в Європі, 1976 р;
- Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, 1995 р.
Україна також ратифікувала інші конвенції, які стосуються територій та об’єктів природно-заповідних фондів. Це такі:
- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату;
- Віденська конвенція про охорону озонового шару;
- Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини;
- Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер;
- Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті;
- Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади;
- Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай;
- Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням;
- Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення;
- Європейська ландшафтна конвенція;
- Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля;
- Угоди між Міністерством довкілля та планування території Республіки Молдова, Міністерством вод, лісів та охорони довкілля Румунії і Міністерством екології та природних ресурсів України про співробітництво в зоні природоохоронних територій в дельті Дунаю та пониззі р. Прут;
- Декларації про співробітництво у створенні Нижньодунайська зеленого коридору;
- Європейський червоний перелік видів тварин і рослин, що перебувають під глобальною загрозою зникнення;
- Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики.
Також рік тому, 12 лютого 2021 року, у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України відбулося перше онлайн-засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії охорони біорізноманіття до 2030 року.
“Стратегія стане основою для всіх рішень у природоохоронній галузі та має відповідати Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Європейському зеленому курсу, а також іншим міжнародним документам”, – зазначили в міністерстві.
Громадська організація “Дунайсько-Карпатська програма” розповіла про 10 речей, які коже може зробити для підтримки біорізноманіття вже сьогодні:
1. Підтримайте запилювачів. Це можна зробити як у себе на дачі чи городі, так і в містах на міських клумбах, висаджуючи замість екзотичних видів – місцеві, багаті на нектар і пилок. Садіть місцеві квіти, фрукти та сорти місцевих овочів.
2. Зберігайте місцеві природні оселища. Ходіть по доріжках та маркованими маршрутами в міських парках та на природно-заповідних територіях. Так ви не лише збережете рослини від витоптування, але і зменшуйте фактор турбування для диких тварин.
3. Тримайте свій транспорт на дорозі. Під колесами авто, яке виїжджає на траву, гине величезна кількість рослин і комах. Будьте обережні також на дорогах при їзді, адже багато тварин намагаються їх перейти при міграції. Важливо не створити небезпеку власному життю та тваринам.
4. Збережіть старі дерева в себе на ділянці, там, де це можливо. Старі дерева завжди є осередком біорізноманіття. Там розмножуються гриби, мохи, комахи, лишайники. Тут знаходять їжу та прихисток багато птахів.
5. Зменшіть вплив своїх домашніх улюбленців. Домашні коти та собаки часто полюють на дрібних диких тварин, навіть якщо їх удосталь годують удома. Не дозволяйте собакам та котам бути без нагляду на територіях дикої природи.
6. Зменшіть свій вуглецевий слід. Зміна клімату – одна з основних причин стрімкого зменшення біорізноманіття. Економте енергію, переходьте на більш енергоощадні технології, купуйте локальні продукти, менше їжте продуктів тваринництва, більше ходіть пішки та відмовтеся від купівлі непотрібних та одноразовий речей.
7. Використовуйте повторно речі та предмети, якщо це можливо, зменшуйте обсяг споживання та переробляйте.
8. Використовуйте екологічно-безпечні матеріали: безфосфатну побутову хімію, багаторазові акумулятори замість батарейок, перероблений папір замість пластику, а також купуйте органічну продукцію, якщо маєте таку можливість.
9. Дізнайтеся якомога більше про біорізноманіття вашого регіону: які види є рідкісними і потребують захисту, а які є інвазійними; як ви можетак підтримати конкретні види, що потребують захисту у вашому регіоні.
10. Підтримайте локальні ініціативи та проєкти зі збереження біорізноманіття.
Для людини користь від біорізноманіття не завжди очевидна, але потрібно розуміти, що ми всього лише один із видів і залежні від різноманітності форм життя на планеті.
Натхнення: ecopolitic.com.ua