Порівняно з іншими типами забруднення, скажімо, хімічним або радіаційним, шум не видається таким вже небезпечним. Однак автори нової статті в журналі Science показали, що навіть помірно гучні звуки вуличного руху (65 децибел) порушують розвиток зебрових амадин Taeniopygia guttata. Шум негативно позначився як на формуванні птахів усередині яйця, так і на їхній подальшій життєздатності та плодючості.
Зеброва амадина Taeniopygia guttata / © Pookie Fugglestein, Wikipedia.org
Діяльність людини чинить багато негативних ефектів на стан довкілля і, як наслідок, на живих істот, включно з самими людьми. Вчені виділяють хімічне, біологічне, радіаційне, теплове забруднення тощо. На їхньому тлі шум – тобто постійні гучні звуки – має вигляд доволі нешкідливого, хоча й неприємного чинника.
Зрозуміло, шумове забруднення може нервувати, заважати відпочинку і тим самим шкодити здоров’ю. Однак автори нової статті в провідному науковому журналі Science з’ясували, що шум також безпосередньо порушує розвиток зародків птахів і ріст їхніх пташенят.
Об’єктом дослідження стали зеброві амадини (Taeniopygia guttata) – невеликі симпатичні птахи, яких часто розводять любителі тварин. З іншого боку, T. guttata активно використовують як модель для вивчення поведінки птахів та її зміни в різних умовах. Біологам давно відомо, що сильний шум заважає диким тваринам розмножуватися і ростити потомство. Про це неважко здогадатися: звуки автотранспорту або, скажімо, механізмів на заводі, заважають комунікації батьків між собою та дитинчатами. Шум також може викликати в них стан хронічного стресу.
Але чи здатні гучні звуки чинити фізіологічний ефект на живі істоти, що розвиваються і ще не мають сформованих органа слуху та нервової системи? Щоб відповісти на запитання, автори провели досліди в розпліднику університету в Мельбурні (Австралія), де давали “прослухати” аудіозаписи гучного дорожнього шуму яйцям амадин. Експерименти повторювали п’ять ночей поспіль, щоразу вмикаючи запис на кілька годин. Рівень гучності становив 65 децибел, що приблизно відповідає шуму поблизу жвавої дороги або гучній розмові на відстані одного метра від слухача. “Контрольні” яйця тим часом залишали в тиші.
Друга серія експериментів почалася після вилуплення пташенят. Їх забирали з гнізд батьків дев’ять ночей поспіль і змушували слухати той самий дорожній шум або запис співу дорослих амадин. На птахів-батьків шумового впливу не чинили: ті залишалися в окремому приміщенні і не чули треки, які вмикали для їхнього потомства.
Негативний ефект шуму під час розвитку на подальшу плодючість птахів / © Alizіe Meillіre et al., Science
У результаті з яєць, які мали середній розмір і зазнали дії шуму, живі пташенята виходили на 19 відсотків рідше. Більші яйця після такого впливу вже не мали більшої частки пташенят, що вилупилися, хоча зазвичай їхній розмір сприяє виживаності.
Далі біологи вивчили фізіологію і розвиток уцілілих амадин. Виявилося, що шум уповільнив ріст птахів, у їхній крові впала кількість еритроцитів, а також скоротилася довжина теломер на кінцях хромосом. Усі ці показники свідчать про стрес на різних рівнях організації тварин. Ба більше, у дорослому стані амадини, які зазнали шуму, вивели майже вдвічі менше потомства (порівняно з птахами, які слухали спів родичів).
Автори дослідження не беруться пояснити, що стало причиною такого сильного негативного впливу шуму на птахів. Ймовірно, він пов’язаний із гормональними змінами, які мають критичне значення на ранніх стадіях розвитку.
Небезпечний ефект шумового забруднення в експерименті – привід по-іншому поглянути на цей екологічний фактор. Адже гучні звуки можуть чинити подібну дію і на ембріони людини, що розвиваються, а також немовлят.