3,7 млрд років тому інтенсивність магнітного поля планети була лише вдвічі меншою, ніж зараз – набагато потужнішою, ніж вважалося досі.
Дослідники з Оксфордського університету і Массачусетського технологічного інституту відновили запис у геологічних породах історії магнітного поля Землі 3,7 млрд років тому і виявили, що воно не сильно відрізняється від сучасного. Результати дослідження змінюють уявлення геофізиків про минуле планети.
Життя на Землі було б неможливим без геомагнітного поля, яке захищає планету від сонячної радіації. Але досі не було відомо, коли воно сформувалося. Геофізики вивчили давню послідовність залізовмісних порід із Гренландії. Частинки заліза діють як крихітні магніти, які в процесі кристалізації “запам’ятовують” силу і напрямок магнітного поля.
Дослідники виявили, що 3,7 млрд років тому інтенсивність магнітного поля становила щонайменше 15 мкТл – лише вдвічі менша за сучасну. Це найстаріша оцінка магнітного поля Землі, отримана на основі цілих зразків гірських порід, більш точна, ніж оцінка на основі аналізу окремих кристалів.
Хоча напруженість магнітного поля, мабуть, залишалася відносно постійною, відомо, що сонячний вітер у минулому був значно сильнішим. Це означає, що захист із часом посилився, що, ймовірно, дало змогу життю переміститися на континенти і покинути океани.
Магнітне поле Землі створюється шляхом змішування розплавленого заліза в рідкому зовнішньому ядрі, яке приводиться в рух силами плавучості в міру затвердіння внутрішнього ядра, що створює динамо-машину. Під час раннього формування Землі тверде внутрішнє ядро ще не сформувалося, тому залишаються відкритими питання про те, як підтримувалося раннє магнітне поле.