Дослідження, проведене фінськими політехнічним університетом Лаппеенранта, свідчить, що зневуглецювання опріснення може допомогти досягти рівня витрат води 0,32–1,66 євро за кубометр. Очікується, що сонячна енергія і зберігання будуть грати вирішальну роль.
Глобальна середньозважена вартість питної води (LCOW) від опріснювальних установок може знизитися приблизно з 2,40 євро / м? у 2015 році до 1,05 євро/ м? до 2050 року, якщо сонячні системи, системи зберігання та інші поновлювані джерела енергії будуть використані для зневуглецювання сектора. Зауважимо, що на Індію, Китай, США, Пакистан і Іран припадає від 56% до 62% світового попиту на опріснення.
Дешеве сонячне опріснення води
Це один з ключових висновків «Strengthening the global water supply through a decarbonized global desalination sector and improved irrigation systems», дослідження, проведене Лаппеенрантським технологічним університетом (LUT) у Фінляндії. Доповідь, написаний професором сонячної економіки Крістіаном Бреєром і його командою, була опублікована в журналі Energy і на сайті ScienceDirect.
Згідно з документом, вартість опрісненої води в більшості регіонів може скласти від 0,32 євро / м? до 1,66 євро/ м? до 2050 року, включаючи витрати на доставку. Дослідники вказали, що деякі регіони Китаю, Індії, Австралії і США можуть бути серед тих областей, де питна вода коштує менше євро.
Згідно з дослідженням LUT сонячна енергія та зберігання, а також енергія вітру, газу і теплової енергії будуть сприяти опрісненню.
Автори звіту відзначають, що в результаті переходу на енергоносії рівень енерговитрат (LCOE) знизиться з приблизно 180 євро / МВт*год п’ять років тому до приблизно 50 євро до середини сторіччя.
У попередньому дослідженні Бреєр і його команда описали, як глобальна енергетична система, заснована на відновлюваних джерелах енергії, буде чистішою, дешевшою і краще оснащеною для боротьби зі зміною клімату, а також скоротить споживання води від звичайного вироблення електроенергії більш ніж на 95%. Згідно з цим звітом, для отримання сонячної енергії потрібно всього 2-15% води, використовуваної вугільними та атомними електростанціями на кожну вироблену мегават-годину.