Не секрет, що прогулянки на природі допомагають поліпшити психічний стан людей, знижують рівень стресу і полегшують депресію. Новий експеримент за участю студентів, які часто стикаються з подібними проблемами, показав, що оздоровчий ефект для психіки сильніший, якщо перебування на природі поєднувати зі спостереженням за птахами.
© Університет штату Північна Кароліна, екологічна психологія
Студентів вважають однією з найуразливіших соціальних груп з точки зору психологічного благополуччя. Так, за даними американського національного дослідження Healthy Minds Study, проблеми з психічним здоров’ям відчувають 60% учнів коледжів. Наукові публікації показують, що пандемія Covid-19 ще більше погіршила становище. Це спонукає дослідників активніше шукати способи покращення психологічного благополуччя студентів.
Спираючись на результати минулих робіт про позитивний вплив спостережень за птахами на психіку людей, група вчених з Університету штату Північна Кароліна (США) вирішила перевірити, як цей доступний спосіб спрацює на учнів. Результати опублікував Journal of Environmental Psychology.
До дослідження залучили понад сотню студентів-добровольців, які відвідували заняття в одному з коледжів Університету штату Північна Кароліна, а також невелику кількість співробітників того ж вишу. Випробовуваних випадковим чином розділили на три групи: контрольну і дві експериментальні. Першим запропонували протягом наступних п’яти тижнів вести звичайний спосіб життя. Учасникам другої належало в такий самий 35-денний період щонайменше раз на тиждень гуляти по 30 хвилин у зеленій зоні по сусідству зі студентським кампусом. Третя група отримала схожу інструкцію, але додатково добровольців попросили під час прогулянок спостерігати за птахами і визначати їхній вид за допомогою мобільного додатка.
Перед початком експерименту і після його завершення учасники пройшли опитування для оцінки психологічного стану. Благополуччя випробовуваних визначали за відповідями в тесті WHO-5 Well-Being Index, який склала Всесвітня організація охорони здоров’я, та який включає п’ять тверджень, кожне з яких оцінюється за п’ятибальною шкалою. Для вимірювання рівня психологічного стресу дослідники додатково використовували схожий опитувальник під назвою STOP-D.
У добровольців з обох експериментальних груп оцінки в тесті WHO-5 помітно покращилися, причому учасники, які спостерігали за птахами під час прогулянок, показали найвиразнішу надбавку в балах. Результати в опитувальнику STOP-D теж підтвердили, що в тих, хто проводив час на природі, рівень стресу зменшився порівняно з початковими показниками і контрольною групою. Більш істотне зниження зафіксували в тих, хто розглядав пернатих.
Порівняння результатів у тесті WHO-5 та опитувальнику STOP-D у трьох групах учасників (контрольна, прогулянки на природі, прогулянки зі спостереженням за птахами) на початку та наприкінці експерименту / © 2024, M. Nils Peterson et al., Journal of Environmental Psychology
Говорячи про переваги свого експерименту, автори зазначили, що позитивний ефект від перебування на природі та спостереження за птахами виявили за підсумками порівняння з контрольними випробовуваними, а не з людьми, які піддавалися більш негативному впливу. Наприклад, в одній із попередніх робіт учені зіставляли дані добровольців, які слухали або спів птахів, або звуки дорожнього руху, що не можна назвати нейтральним порівнянням.