Останній льодовиковий період завершився приблизно 13 тисяч років назад через серію потужних вивержень вулканів в Антарктиці, які розтопили частину її льодів, знищили озоновий шар і викликали глобальне потепління, говориться в статті, опублікованій в журналі PNAS.
“Наші виміри показують, що потужні виверження вулкана Такахе на півострові Антарктичний, викинули в атмосферу величезні кількості хлору та інших галогенів, які збігаються за часом з початком найбільш швидкого і різкого потепління за всю історію існування Південної півкулі Землі. В цей же час почали зростати концентрації парникових газів по всій планеті”, — заявив Джозеф Макконнелл (Joseph McConnell) з Інституту вивчення пустелі в Рено (США).
Останній льодовиковий період в історії Землі, як сьогодні вважають геологи, почався приблизно 2,6 мільйона років тому. Головною його особливістю є те, що площа заледеніння і температури поверхні Землі на всьому його протязі не були постійними – льодовики наступали і відступали кожні 40 і 100 тисяч років, і ці епізоди супроводжувалися різкими похолоданнями і потепліннями. Останній період потепління почався приблизно 13 тисяч років тому і триває досі.
Ці цикли зледенінь та “відлиги”, як сьогодні вважають багато вчених, у першу чергу пов’язані з так званими циклами Міланковіча – “качаниями” орбіти Землі, що змінюють те, як багато тепла отримують полюса і помірні широти. Інші геологи і кліматологи вважають, що насправді ці різкі зміни клімату пов’язані не з “космічними”, а цілком земними факторами, такими як перебудови “конвеєра” течій у світовому океані або підвищення або пониження частки СО2 в атмосфері.
Макконнелл і його колеги з’ясували, що змусило Землю розтанути в останній раз, вивчаючи зразки льоду, витягнуті з льодовиків на заході Антарктиди приблизно в 400 кілометрах від берегів океану. Ці льоди, чия товщина складає близько трьох кілометрів, формувалися протягом останніх 68 тисяч років, що дозволило вченим вивчити те, як змінювався клімат континенту за цей час, аналізуючи хімічний склад вкраплень повітря в їх товщі.
Вивчаючи ці відкладення льоду, американські кліматологи помітили щось вкрай незвичайне – у тих шарах, які сформувалися приблизно 17,5-17 тисяч років тому, вони зафіксували незвично велику кількість атомів брому, хлору та інших галогенів, а також ряд інших нетипових для льоду речовин, зокрема важких металів і сірки.
Рідкоземельні та важкі метали можуть потрапити в повітря в таких кількостях тільки в одному випадку – при дуже сильних і тривалих виверженнях вулканів. Їх джерелом в даному випадку, як свідчать розрахунки вчених, був вулкан Такахе, розташований в 350 кілометрах від тієї точки, де Макконнелл і його колеги зібрали проби льоду.
Ці виверження, за словами кліматологів, тривали приблизно 190 років, в результаті чого в атмосферу потрапило не лише гігантська кількість парникових газів, але і галогенів, які активно руйнують озоновий шар. В результаті цього почалося не тільки глобальне потепління, але і виникла озонова діра, що різко поміняла характер руху вітрів над Антарктикою і південною частиною Атлантики та Індійського океану.
Ці зміни, у свою чергу, призвели до масштабних перебудов течій, це призвело до того, що клімат Землі незворотнім чином змінився, вийшовши з нескінченного циклу зледенінь і міжльодовикових періодів. Можливо, що клімат планети міг змінюватися аналогічним чином і в більш давні історичні епохи, підсумовують вчені.