Головна / Земля / Стало відомо, яка хвороба змушувала Жана-Поля Марата сидіти у ванні

Стало відомо, яка хвороба змушувала Жана-Поля Марата сидіти у ванні

Вчені провели генетичний аналіз збережених плям крові французького революціонера Жана-Поля Марата і з’ясували причину його страждань. Результати дослідження опубліковані на biorxiv.org.

Французький революціонер Жан-Поль Марат був убитий в 1793 році у своїй ванній, де він намагався знайти полегшення від виснажливої шкірної хвороби. Його заколола жирондиста Шарлотта Корде. Плями крові Марата залишилися на газетах, які він читав у момент вбивства. Газети зберегла його сестра Шарлотта Альбертіна. В даний час два номери газети «Друг народу», яку видавав Марат, зберігаються у відділі гравюр Французької національної бібліотеки в Парижі.

Іспанські вчені на чолі з Антоніо де Діос (Antonio de Dios) з Інституту еволюційної біології Університету Помпеу Фабра в Барселоні за участю їхніх французьких і англійських колег провели генетичний аналіз крові, що залишилася на одній з газет.

Вони витягли і прослідковували ДНК з плями крові, а також, для порівняння, — з чистої від крові ділянки газети.

Аналіз послідовностей ДНК людини підтвердив змішане походження Марата. Як відомо, його мати була француженкою, а батько народився на Сардинії і, судячи за результатами аналізу, мав коріння в материковій Італії або Іспанії.

Про стан здоров’я революціонера в останні роки його життя не збереглося жодних свідчень, крім того, що він страждав від сильного свербежу. Сам він говорив, що заразився чимось, коли ховався від переслідувачів у каналізаційних тунелях Парижа. Вважається, що хвороба наклала свій відбиток на характер Марата, який став напередодні смерті особливо дратівливим і жорстоким.

Медичні дебати з приводу можливого діагнозу тривають вже більше двох століть. Як причину називали коросту, сифіліс, атопічну екзему, себорейний або герпетичний дерматит.

Вчені поставили перед собою завдання з’ясувати, які патогени були причиною болісної хвороби Марата. Музейний характер зразків накладав особливі обмеження — дослідження потрібно було провести за допомогою неруйнівних методів. Вперше ученим вдалося отримати репрезентативні результати генетичного аналізу за відбитками біоматеріалів на папері.

Метагеномний аналіз нелюдських послідовностей ДНК в плямі крові на газеті виявив наявність великої кількості грибкової, бактеріальної та вірусної ДНК, яка також вказує на присутність стафілококів, стрептококів, різних грибків, папіломавірусів людини і вірусів герпесу.

Отримані результати дозволили повністю виключити такі захворювання, як сифіліс, проказа, туберкульоз і діабетичний кандидоз. На думку вчених, у Марата був себорейний дерматит. Але первинна грибкова інфекція, швидше за все, була ускладнена опортуністичними патогенами — вірусами або мікроорганізмами, які не викликають захворювань у здорових людей, але розвиваються у осіб з ослабленим імунітетом.