Китайські генетики показали, що між 50 і 200 тис. років тому у наших предків відбулися зміни активності шести генів, пов’язаних з розвитком мозку. Ці нововведення підвищили зв’язність між нейронами і, в кінцевому підсумку, створили наш розум, однак ці ж гени пов’язані і з розвитком знаменитого нейродегенеративного синдрому – хвороби Альцгеймера.
В роботі, звіт про яку дослідники з групи Кунь Тана (Kun Tang) опублікували раніше, вчені проаналізували послідовності ДНК 90 сучасних жителів Азії, Африки і Європи, намагаючись відшукати в них раніше непомічені свідоцтва еволюції нашого мозку. Їм вдалося відокремити ефекти, пов’язані з демографічними змінами популяцій, від тих, що виникли в результаті безпосереднього впливу природного відбору. Крім того, в аналіз були включені і дані секвенування ДНК трьох останків древніх людей, а також неандертальців.
У підсумку автори провели пошук значущих змін за останні майже півмільйона років – в тому числі і в період близько 200 тис. років тому, коли анатомічний вигляд людей став сучасним. Основну їх увагу привернула серія змін до шести генах, активність яких різко змінилася в ту епоху під дією природного відбору, підвищивши зв’язність між нейронами головного мозку і тим самим сприяючи зростанню вищих когнітивних здібностей.
Однак, як помітили вчені в статті, ці ж гени відомі як важливих учасників нейродегенеративних процесів, що розвиваються іноді в старості і ведуть до хвороби Альцгеймера. Можливо, ці дані дозволять поставити крапку в давній дискусії про те, чи не є це захворювання унікальним для людини: мабуть, є.
«Ми припускаємо, що збільшення функціональності мозку в ході розвитку анатомічно сучасних людей великою мірою стосувалося розширення синаптичних шляхів, і це збільшення мало свою ціну, – пишуть китайські генетики. – Воно могло вести до локальної структурної та метаболічної нестабільності, що, в свою чергу, проявилося в підвищеному ризику розвитку нейродегенеративних процесів в ході старіння мозку ».