Міжнародна група дослідників представила результати аналізу, який пояснює походження загадкових борозен на поверхні Фобоса. Вони вважають, що це зовнішній прояв внутрішніх каньйонів, що сформувалися в процесі розтягування і деформації поверхні. Вона пов’язана з руйнуванням супутника під дією приливних сил.
Фобос – найближчий з двох супутників Марса. Це масивне кам’яне тіло діаметром близько 22 км. На поверхні Фобоса можна побачити незвичайний візерунок з паралельних ліній. Це утворення було відкрито при дослідженні супутника місією НАСА “Вікінг” в 70-х роках, але довгий час ставило вчених в глухий кут.
Комп’ютерне моделювання деформації поверхні Марса. Анімація: Bin Cheng et al., The Planetary Science Journal
Дослідники використовували моделювання умов на Фобосі за допомогою суперкомп’ютера. У своїй моделі вчені припустили, що на поверхні супутника лежить пухкий пил, який покриває більш глибокий шар з трохи більш зв’язаного матеріалу. У цьому внутрішньому шарі за версією вчених можуть формуватися глибокі тріщини. В цьому випадку пухкі матеріали з поверхні будуть обсипатися в утворені тріщини і формувати кар’єри на поверхні.
- Вчені проти ідеї засівання космосу земним життям
- Вчені 20 років не могли зрозуміти природу Х-галактик. Виявилося, все дуже просто
Планетологи представили в процесі моделювання верхні 150 м поверхні Фобоса у вигляді двох прямокутних паль, що складаються з 3 мільйонів зерен, причому самі верхні 50 м дуже пухкі, а більш глибокі зерна мають слабке зчеплення. Потім вони проаналізували, як буде деформуватися поверхня під дією приливних сил.
Поступова еволюція борозен на поверхні супутника. Зображення: Bin Cheng et al., The Planetary Science Journal
Результати дослідження показали, що отримані структури мають вражаючу схожість за розміром, розташуванням та орієнтацією з багатьма канавками, що спостерігаються в середніх широтах на Фобосі. Зокрема, модель побудувала такі ж паралельні візерунки і ямки, яких багато спостерігаються на поверхні супутника.
Фобос розташований від Марса всього в 6 тис.км. Через таку близькість приливні сили змушують його рухатися по спіралі зі швидкістю близько 2 м за 100 років. За оцінками вчених, приблизно через 40 млн років супутник вріжеться в планету.