Відкриття нового роду Franscinella стало проривом у палеоботаніці, що об’єднав мікро- та макрофоссилії й оновив уявлення про пермську флору Гондвани.
Вперше у басейні Парани було виявлено спори лікопсид in situ, що збереглися без зміщення в репродуктивних органах скам’янілої рослини. Це надзвичайне збереження стало можливим завдяки застосуванню сучасних методів скануючої електронної мікроскопії, лиття VPS і мікроскопії у світлі. «Ми змогли побачити те, що десятиліттями залишалося прихованим», — зазначають дослідники з Univates. Такі анатомічні та палінологічні деталі дозволили вченим перекласифікувати вид з Lycopodites riograndensis на Franscinella riograndensis.
Ключовим стало виявлення трилетових спор з веррукатним орнаментом, що належать до палінологічного роду Converrucosisporites. Ця відповідність напряму пов’язує макроскам’янілості з відомими мікроскам’янілостями пермського періоду, розширюючи інтерпретаційні можливості. Це дає змогу точніше реконструювати рослинні угруповання Пермського періоду, що, у свою чергу, сприяє біостратиграфічним дослідженням у регіоні.
Знахідка має глобальне значення — вона є лише п’ятим задокументованим випадком збереження лікопсид зі спорами in situ у пермських відкладах Гондвани. Такі знахідки дозволяють порівнювати еволюційні траєкторії судинних рослин у різних частинах древнього суперматерика. «Це відкриття переплітає палеоботаніку з геохронологією, формуючи цілісну картину розвитку давньої екосистеми», — підкреслюють автори дослідження.
Новий рід Franscinella також засвідчує потенціал перегляду старих викопних зразків із використанням новітніх технологій. Історично широка таксономічна категорія Lycopodites була зручним, але обмеженим класифікаційним рішенням. Завдяки технічному прогресу візуалізації вчені тепер здатні проводити детальні морфоанатомічні аналізи, що відкривають шлях до нових таксонів і точнішого розуміння еволюції.
Інтердисциплінарна співпраця між бразильськими інституціями стала ще одним критичним фактором успіху. Технологічний інститут itt Oceaneon надав спеціалізоване обладнання та протоколи для відновлення мікроскам’янілостей зі складного субстрату, що дозволило досягти унікальної точності. Це демонструє значення технічного оснащення для проривів у палеонауках.
Таким чином, відкриття Franscinella riograndensis не лише збагачує палеоботанічну систематику, а й зміцнює зв’язок між мікро- та макрофоссиліями, сприяє глобальній кореляції пермських відкладів і поглиблює розуміння екологічної структури минулого.