Відкриття ставить під сумнів теорію походження Місяця. Дослідження було опубліковане в National Science Review.
Китайські вчені виявили природний слабозв’язаний графен у зразках реголіту (місячного ґрунту), зібраних безпілотним апаратом “Чан’е-5” у грудні 2020 року на поверхні видимого боку Місяця. Дослідження розкриває складну еволюцію природного супутника Землі і ставить під сумнів домінуючу теорію його походження, кажуть вчені.
Планетологи з Цзіліньського університету та Інституту металознавства Китайської академії наук за допомогою раманівської спектроскопії проаналізували зразки реголіту з Океану Бурь. Це одне з найбільших місячних морів, розташоване в західній частині видимого боку Місяця. Воно являє собою застиглі потоки лави, що викидаються вулканами.
Аналіз показав, що щонайменше 1,9% вуглецю в зразках – це графен з кількістю шарів від двох до десяти. Нагадаємо, що графен – це двовимірна модифікація вуглецю, яка існує у вигляді шарів товщиною в один атом. Водночас, ці ж ділянки реголіту містять сполуки заліза, які, на думку вчених, тісно пов’язані з утворенням графену.
Дослідники вважають, що двовимірний матеріал міг утворитися в результаті комбінованого впливу сонячного вітру на поверхню Місяця і ранніх вулканічних вивержень. Крім того, існування чистого “місцевого вуглецю” ставить під сумнів гіпотезу про те, що формування супутника Землі відбулося внаслідок масштабного зіткнення.
Вважається, що Місяць утворився близько 4,45 мільярдів років тому з уламків, що утворилися внаслідок зіткнення первісної Землі (Геї) та протопланети розміром з Марс (Теї). Цю гіпотезу підтвердили результати аналізу реголіту, доставленого американськими місіями “Аполлон”: зібраний ґрунт був бідний на вуглець, як і передбачала теорія зіткнення.
Оскільки леткі речовини плавляться при низьких температурах, молекули повинні були повністю випаруватися під час гігантського зіткнення. Наявність більшої кількості вуглецю вимагає переосмислення історії формування Місяця, додають вчені. Хоча вони допускають, що він міг бути доставлений на супутник у більш пізній час метеоритами.