Вік дитини вказує на турботу з боку родичів. Дослідження опубліковане в журналі Science Advances.
Іспанські дослідники виявили перший випадок синдрому Дауна серед неандертальців. Дитина, яку назвали “Тіною”, прожила понад шість років завдяки турботі та солідарності своєї групи, кажуть учені. Це показує, що архаїчні люди, які жили на території Євразії близько 40 000 років тому, були здатні надавати альтруїстичну турботу.
Викопні останки дитини знайшли під час розкопок у печері Кова-Негра на території Валенсії в Іспанії. Судячи з анатомії черепа, неандертальська дитина дожила до шести років, незважаючи на синдром Дауна, генетичне захворювання, викликане наявністю повної або часткової третьої копії хромосоми 21. Це захворювання викликає розумову відсталість, затримку росту і розвитку.
Дослідники зробили мікрокомп’ютерні томографічні сканування невеликого фрагмента черепа з правої скроневої кістки, що охоплює область вуха. Це дало їм змогу реконструювати тривимірну модель для точного вимірювання та аналізу.
“Тіна” страждала на вроджену патологію внутрішнього вуха, пов’язану із синдромом Дауна, що спричиняла серйозну втрату слуху та регулярні запаморочення. Тому дитині була потрібна інтенсивна турбота з боку інших членів соціальної групи, зазначають дослідники.
Існування догляду за хворими або пораненими людьми серед неандертальців відоме вже давно. Він може вказувати на складний соціальний устрій. Деякі вчені вважають, що догляд здійснювався між людьми, здатними відповісти взаємністю на послугу, тоді як інші стверджують, що догляд був викликаний почуттям співчуття.