Унікальні спостереження дозволили розглянути шарувату і бурхливу атмосферу планети «супер-Юпітера» на прикладі сусідньої коричневого карлика.

Газовий гігант Бета Живописця b – одна з найбільш вивчених екзопланет, її навіть вдалося сфотографувати безпосередньо. Розташована вона в 63 світлових роках від нас, має масу в сім разів більше маси Юпітера і в 1,65 раза більший діаметр. Бету Живописця b відносять до «супер-юпітерів» – планет, які можуть набирати масу в рази, а іноді в десятки разів більшу, ніж у Юпітера.
За багатьма параметрами «супер-юпітери» близькі до коричневих карликів, які, своєю чергою, займають проміжне положення між планетами й зірками. Однак «супер-юпітери» тісно пов’язані зі своїми зірками й потьмарюються їх світлом, а коричневі карлики самостійні. Тому для вивчення атмосфери Бети Живописця b астрономи вирішили розглянути коричневий карлик 2MASS J22081363 + 2921215, схожий з планетою за розмірами та температурою, але вільно летючий. До того ж і карлик, і Бета Живописця b входять в найближчу до нас групу молодих зірок, об’єднаних загальним рухом і, мабуть, походженням.

Наземні телескопи не дуже підходять для таких спостережень, оскільки частина важливих інфрачервоних хвиль поглинається при проходженні через земну атмосферу. Тому вчені скористалися спектрографом MOSFIRE Обсерваторії Кека, який дозволяє охопити порівняно велике поле зору. Завдяки цьому разом з коричневим карликом в нього потрапили зірки. Про це Олена Манджавакас (Elena Manjavacas) і її колеги пишуть у статті, яка прийнята до публікації в The Astronomical Journal і доступна в онлайн-бібліотеці препринтів arXiv.org.
Апарат LINK наблизився до телескопа Swift, але не зміг його врятувати
Приватний апарат LINK зміг підійти до орбіти телескопа Swift і випробувати двигуни та роботизовані руки, але не встиг підняти його орбіту перед загибеллю.
Місія GRAIL розкрила грудкувату гравітацію Місяця
10 вересня 2011 року NASA запустило до Місяця місію GRAIL з двома зондами Ebb і Flow. Вони детально виміряли «грудкувату» гравітацію, спричинену масконнами.
Комета 3I/ATLAS виявилася уламком з надзвичайно холодних глибин
Спектр аналізу викидів міжзоряної комети 3I/ATLAS показав високий вміст азоту. Це свідчить, що об’єкт сформувався в дуже холодних околицях своєї зорі.
Чому літній трикутник сяє над нами аж до осені
Яскравий літній трикутник із зірок Вега, Альтаїр і Денеб залишається високо в небі навіть восени. Астрономи пояснюють, чому він усе ж вважається літнім.
Вітри чорних дір виявилися у 100 разів потужнішими за очікування
Нові спостереження показали, що вітри від надмасивної чорної діри можуть переносити енергію на 300 тисяч світлових років і у 100 разів перевищують попередні оцінки.
Швидкі радіоспалахи показали, що галактики згладжують космічні грудки слабше
Аналіз близько сотні швидких радіоспалахів показав, що енергія від галактик розгладжує грудкувату матерію між ними слабше, ніж вважали раніше. Це відкриває новий спосіб вивчати темну матерію, темну енергію та масу нейтрино.
Зразки Chang’e‑6 пояснили різницю між двома півкулями Місяця
Новий аналіз зразків місії Chang’e‑6 показує, що мантія Місяця подібна з обох боків, а різкий контраст між ближньою та зворотною півкулями виник через нерівномірний нагрів і перетікання магми.
Метеорит віком 4,6 мільярда років виявив сильне давнє магнітне поле
Мікроскопічні мінерали в рідкісному метеориті з Антарктиди зберегли сліди потужного магнітного поля, що діяло в перші 200 тисяч років існування Сонячної системи.
Квантові флуктуації роблять великі чорні діри термодинамічно нестабільними
Теоретичний аналіз показує, що квантові поправки до термодинаміки чорних дір в AdS-просторі стабілізують лише мікроскопічні об’єкти, тоді як великі діри стають універсально нестабільними.
Ентропія пояснює загадковий сплеск яскравості в старіючих зорях
Астрофізики показали, що саме зміни ентропії через хімічну розривність у надрах маломасивних зір спричиняють несподіване падіння їхньої яскравості.
Радіотелескоп FAST створив найбільший атлас водню у Всесвіті
Китайський радіотелескоп FAST за два роки зафіксував понад 156 тисяч джерел нейтрального водню, склавши найбільший атлас газу у Всесвіті та відкривши нові можливості для вивчення еволюції галактик.
Меркурій виявився стиснутим сильніше, ніж очікували астрономи
Новий аналіз даних місії MESSENGER показує, що Меркурій міг стиснутися на 10–30% більше, ніж передбачали попередні моделі, що змінює уявлення про його надра.
Зонд Hayabusa2 вперше виміряв астероїд лазерним далекоміром
Японський зонд Hayabusa2 під час зближення з астероїдом Торіфуне вперше у світі виконав лазерне дальномірне вимірювання астероїда, що посилить майбутні місії до навколоземних об’єктів і систему планетарного захисту.
Китай готується повернути зразки Марса до 2031 року
Китай активно просуває місію Tianwen 3, яка має доставити на Землю близько 500 грамів марсіанських порід орієнтовно у 2031 році. Проєкт може стати «моментом Спутника» у новій космічній гонці.
Орбітальний телескоп Swift відновив роботу, втрачаючи висоту
Орбітальна обсерваторія Swift знову проводить спостереження, хоча її орбіта продовжує знижуватися, а місія з підняття на вищу висоту скасована.
Марсохід Curiosity виявив на Марсі дивні мілкі отвори
Марсохід Curiosity зафіксував у кратері Гейла незвичні мілкі отвори в породі, які не схожі на відомі типи марсіанських ямок. Науковці поки не знають їхнього походження.
Моделювання показало що Місяць міг утворитися всього за 5 годин
Нові комп’ютерні моделі зіткнення Землі з протопланетою Тейя вказують, що Місяць міг зібратися з уламків не за тисячі років, а приблизно за кілька годин.
Місяць вдень закриє Юпітер 8 вересня 2026 року
8 вересня тонкий серп Місяця спершу зблизиться з Юпітером перед світанком, а вдень закриє планету під час рідкісної окультації, видимої в більшій частині Північної Америки.
Філософи припускають свідомість у зовсім не схожих на нас інопланетян
Новий філософський аналіз стверджує, що свідомість не обов’язково прив’язана до земної біології й може виникати в істотах з іншою хімією та матеріалами.
Пара білих карликів із шестихвилинною орбітою випромінює сильні гравітаційні хвилі
Астрономи виявили систему з двох білих карликів eRASSU J0608 з орбітальним періодом близько шести хвилин. Швидкий розпад орбіти вказує на потужне випромінювання гравітаційних хвиль, яке зможуть зафіксувати майбутні обсерваторії.
MeerKAT зафіксував надслабкий сигнал космічного водню
Радіотелескоп MeerKAT уперше напряму виявив надзвичайно слабкий радіосигнал нейтрального водню за мільярди світлових років. Це підтверджує дієвість методу інтенсивного картування водню.
Апарат BepiColombo розпочав фінальний етап зближення з Меркурієм
Європейсько-японська місія BepiColombo успішно відокремила транспортний модуль на шляху до Меркурія. Орбіту планети апарат має досягти в листопаді 2026 року.
Поверхня Меркурія містить значно менше діоксиду кремнію
Новий аналіз інфрачервоних даних показав, що в породах Меркурія менше діоксиду кремнію, ніж очікували. Це вказує на глибше й гарячіше плавлення мантії в минулому.
Марсохід Curiosity виявив на Марсі дивний рельєф сотоподібних тріщин
Марсохід Curiosity зафіксував у кратері Гейл «медові соти» з полігональних тріщин у породі. Вчені пов’язують їх із давніми циклами зволоження й висихання.
Земне магнітне поле виявило загадкові сигнали темної матерії
Фізики використали магнітне поле та атмосферу Землі як гігантський детектор темної матерії. Вони посилили обмеження на аксіони й знайшли загадкові сигнали темних фотонів.
Астрономи з’ясували, як вибухи зір утворюють елементи тіла людини
Два нові дослідження показали, як наднові зірки синтезують хімічні елементи та розкидають їх у космос, уточнивши роль радіоактивного титану-44 і нікель-мідного циклу.
Венера перетворюється на тонкий серпик і показує свою орбіту
У вересні Венера швидко тоншає до серпа, водночас збільшуючись на небі й сяючи майже на максимумі. Це рідкісний шанс побачити геометрію її орбіти.
Радіотелескоп MeerKAT виявив давній водень і окреслив структуру Всесвіту
Астрономи за допомогою радіотелескопа MeerKAT зафіксували надслабкі сигнали нейтрального водню віком 4–5 мільярдів років, що відкриває шлях до тривимірного картування великомасштабної структури Всесвіту.
Астрономи простежили, як об’єкт-кентавр перетворюється на комету
Спостереження за об’єктом 450P/LONEOS показали, як кентавр починає викидати газ і пил, формуючи хвіст. Неочікувано головну роль відіграє не вода, а вуглекислий газ.
Моделювання показало нові схованки для темних фотонів
Нове моделювання плазми раннього Всесвіту ставить під сумнів попередні обмеження на темні фотони. Це розширює діапазон, де може ховатися темна матерія.
Порівнюючи їх спектр, який пройшов через атмосферу, з раніше встановленими «вихідним» спектром, вчені змогли з’ясувати, які лінії і як саме були поглинені в повітрі. А це, своєю чергою, дозволило реконструювати «вихідний» спектр коричневого карлика і розглянути його атмосферу. При розмірах в 12 разів більше Юпітера він виявився досить гарячий: температуру оцінили в 1500 ° С. До того ж коричневий карлик швидко обертається, роблячи повний оборот кожні три з половиною години, завдяки чому в атмосфері не вщухають потужні турбулентні вихори.
За дві з половиною години спостережень інструмент MOSFIRE розглянув в ній і окремі рухомі світлі ділянки – все це говорить про те, що атмосфера наповнена хмарами, крізь які пробивається інфрачервоне випромінювання гарячого карлика. На великій висоті в цих хмарах виявляються йодид калію і силікат магнію, нижче на зміну калію приходить натрій, а ще далі, на глибині, з’являються хмари оксиду алюмінію. Загальна глибина атмосфери оцінюється в 718 кілометрів; передбачається, що у Бети Живописця b вона влаштована схожим чином.
Натхнення: naked-science.ru