Унікальні спостереження дозволили розглянути шарувату і бурхливу атмосферу планети «супер-Юпітера» на прикладі сусідньої коричневого карлика.

Газовий гігант Бета Живописця b – одна з найбільш вивчених екзопланет, її навіть вдалося сфотографувати безпосередньо. Розташована вона в 63 світлових роках від нас, має масу в сім разів більше маси Юпітера і в 1,65 раза більший діаметр. Бету Живописця b відносять до «супер-юпітерів» – планет, які можуть набирати масу в рази, а іноді в десятки разів більшу, ніж у Юпітера.
За багатьма параметрами «супер-юпітери» близькі до коричневих карликів, які, своєю чергою, займають проміжне положення між планетами й зірками. Однак «супер-юпітери» тісно пов’язані зі своїми зірками й потьмарюються їх світлом, а коричневі карлики самостійні. Тому для вивчення атмосфери Бети Живописця b астрономи вирішили розглянути коричневий карлик 2MASS J22081363 + 2921215, схожий з планетою за розмірами та температурою, але вільно летючий. До того ж і карлик, і Бета Живописця b входять в найближчу до нас групу молодих зірок, об’єднаних загальним рухом і, мабуть, походженням.

Наземні телескопи не дуже підходять для таких спостережень, оскільки частина важливих інфрачервоних хвиль поглинається при проходженні через земну атмосферу. Тому вчені скористалися спектрографом MOSFIRE Обсерваторії Кека, який дозволяє охопити порівняно велике поле зору. Завдяки цьому разом з коричневим карликом в нього потрапили зірки. Про це Олена Манджавакас (Elena Manjavacas) і її колеги пишуть у статті, яка прийнята до публікації в The Astronomical Journal і доступна в онлайн-бібліотеці препринтів arXiv.org.
Темна матерія може розпадатися на гравітони й заповнювати Всесвіт гравітацією
Фізики припускають, що темна матерія може розпадатися на гіпотетичні гравітони, які у космічних магнітних полях перетворюються на спалахи гамма-випромінювання.
Гігантська «місяць‑планета» кидає виклик нашим космічним правилам
Астрономи виявили об’єкт масою як Юпітер, що обертається навколо коричневого карлика і поводиться як місяць, але формально тягне на планету. Це може бути перша правдоподібна екзомісяць за межами Сонячної системи.
Марсохід Curiosity знайшов на Марсі ціле море кам’яних сот
Марсохід Curiosity натрапив у долині Valle Grande на гігантське поле кам’яних «сот» з багатокутників. Їхній загадковий візерунок може розкрити, як вода й клімат колись змінювали Марс.
Далека сторона Місяця показала повільний дощ астероїдів
Камені з далекого боку Місяця свідчать, що ранню Сонячну систему бомбардували астероїди не одним вибуховим сплеском, а повільним затухаючим дощем. Це змінює уявлення про умови, в яких формувалася Земля та зароджувалося життя.
Легкі ядра в LHC відтворили первісну матерію Всесвіту
Зіткнення легких ядер кисню й неону в LHC дали ознаки кварк-глюонної плазми — стану матерії перших мікросекунд після Великого вибуху, який вважали доступним лише для важких ядер.
Вчені порахували приховане кладовище з 170 млн чорних дір
Моделювання показало, що в Чумацькому Шляху ховається близько 170 мільйонів зоряних чорних дір, розкиданих у «галактичному підземеллі» далеко від місця народження.
Венера могла мати океани на 90% поверхні і втратила їх
Нове дослідження вказує, що майже вся поверхня Венери могла бути вкрита океанами, а нинішні «пекельні» ландшафти зберігають їхні геологічні сліди.
Гори Харона показали що колись цей супутник обертався у 10 разів швидше
Північні гори Харона зберегли сліди того, що супутник Плутона колись обертався у понад 10 разів швидше, ніж зараз. Моделі пояснюють дивний поділ його поверхні.
12 серпня подарує добу, коли небо покаже майже все одразу
12 серпня протягом однієї доби зійдуться майже всі головні небесні шоу: денне сонячне затемнення, яскравий серп Венери, максимум Персеїд і найкращий вигляд Чумацького Шляху.
Вчені довели що внутрішні супутники Нептуна це уламки більших світів
Новий аналіз даних телескопа Джеймса Вебба показує що кільця та внутрішні супутники Нептуна утворилися з розбитих більших крижаних світів після захоплення Тритона.
Астероїд Ніса може виявитися трьома світами в одному тілі
Астероїд (44) Ніса може бути не одним, а трьома зрощеними тілами. Нові надчіткі зображення і відкриття крихітного супутника допоможуть з’ясувати її справжню природу.
ШІ знайшов квазари-«лінзи», що показують ріст надмасивних чорних дір
Астрономи за допомогою штучного інтелекту виявили сім рідкісних квазарів, які працюють як гравітаційні лінзи. Вони можуть розкрити, як ростуть надмасивні чорні діри.
Гігантська планета 11 років ховалася в одному з найвідоміших небесних об’єктів
Астрономи знайшли газового гіганта Beta Pictoris d, який понад 11 років був непомітним у даних з телескопів, попри те що систему уважно вивчали.
Сейсмічні хвилі допоможуть знайти приховану кригу під поверхнею Місяця
Дослідники показали, що за вібраціями ґрунту на Місяці можна «на слух» знаходити приховані запаси льоду на глибині сотень метрів. Це змінює підхід до пошуку води для місій Artemis.
Новий телескоп Рубін показав пів мільйона галактик в одній ділянці неба
Обсерваторія Віри Рубін створила надглибоке зображення поля COSMOS, де в одній ділянці неба видно понад пів мільйона галактик і лише кілька зірок Чумацького Шляху.
Вчені з’ясували що в Сонці насправді значно більше срібла
Довго здавалося що Сонцю бракує срібла порівняно з давніми метеоритами. Нові розрахунки показують приблизно на 55% більший вміст срібла в нашій зорі.
Пошкоджений супутник рятує інший супутник і сам виходить з-під контролю
Приватний апарат LINK мав підштовхнути старіючий телескоп Swift на вищу орбіту, але сам почав некеровано обертатися. Інженери змагаються з часом, щоб стабілізувати його до падіння Swift восени.
Первинні чорні діри можуть підпалювати вибухи наднових
Гіпотетичні первинні чорні діри з масою астероїда можуть проходити крізь білі карлики й запускати вибухи наднових типу Ia, лишаючи помітні сліди.
Астрономи нарешті побачили прихованого сусіда Бетельгейзе
Бетельгейзе вважали самотнім гігантом, але нові спостереження показали поруч з ним зорю, масивнішу за Сонце, яку не могли розгледіти понад століття.
Зоряні вітри вбивають молоді галактики задовго до старості
У ранньому Всесвіті галактики гинули не від нестачі матеріалу, а від власних зірок. Потужні вітри від спалахів зоряного народження виштовхували газ і гасили подальше життя.
Слабке магнітне поле Меркурія все ж утримує пояси радіації
Меркурій має магнітне поле лише близько 1% від земного, але воно періодично захоплює сонячний вітер і створює короткоживучі радіаційні пояси.
Вчені створили «блискавку в коробці», щоб перевірити нейтринний детектор
Прототип найбільшого у світі нейтринного детектора навмисно навантажили напругою у 300 тисяч вольт, створивши всередині керовану «блискавку», щоб перевірити, чи витримає система десятиліття під землею.
Таємничі «НЛО» в БАК можуть виявитися слідом темної матерії
У Великому адронному колайдері роками фіксують загадкові «НЛО» — збої променя, які можуть бути не лише пилом, а й відгуком проходження темної матерії поблизу Землі.
Астрономи вперше знайшли «супернові-близнюки» з однієї пари зір
Поруч із туманністю Медуза виявили два різні залишки наднових, які майже напевно належали колись одній подвійній зоряній системі. Це дозволяє вперше перевіряти теорії про вибухи пар масивних зір.
Радіотелескоп VLA створив карту неба з оптичною чіткістю
Масив VLA завершив огляд VLASS, що охопив 80% неба й уперше дав радіокарту з роздільною здатністю, порівнянною з оптичними та інфрачервоними оглядами.
Радіотелескоп VLA створив карту неба з оптичною чіткістю
Масив VLA завершив огляд VLASS і вперше отримав радіокарту неба з роздільною здатністю, співмірною з оптичними оглядами. Це відкриває еру справжньої багатохвильової астрономії.
Сміття між Землею і Місяцем виявилося менш небезпечним
Між Землею і Місяцем уже літають хмари уламків, але моделювання показує: більшість із них не створює постійної загрози для місячних місій.
Сміття між Землею і Місяцем виявилося менш небезпечним
Між Землею і Місяцем уже літають хмари уламків, але моделювання показує: більшість із них не створює постійної загрози для місячних місій.
Радіотелескопи навчилися «бачити» космічне сміття в реальному часі
Радіотелескопи, створені для вивчення далеких галактик, почали використовувати як надчутливі радари для відстеження супутників і космічного сміття біля Землі.
Радіотелескопи навчилися «бачити» космічне сміття в реальному часі
Гігантські радіотелескопи, створені для вивчення далеких галактик, виявилися ідеальними радарами для відстеження супутників і космічного сміття біля Землі.
Порівнюючи їх спектр, який пройшов через атмосферу, з раніше встановленими «вихідним» спектром, вчені змогли з’ясувати, які лінії і як саме були поглинені в повітрі. А це, своєю чергою, дозволило реконструювати «вихідний» спектр коричневого карлика і розглянути його атмосферу. При розмірах в 12 разів більше Юпітера він виявився досить гарячий: температуру оцінили в 1500 ° С. До того ж коричневий карлик швидко обертається, роблячи повний оборот кожні три з половиною години, завдяки чому в атмосфері не вщухають потужні турбулентні вихори.
За дві з половиною години спостережень інструмент MOSFIRE розглянув в ній і окремі рухомі світлі ділянки – все це говорить про те, що атмосфера наповнена хмарами, крізь які пробивається інфрачервоне випромінювання гарячого карлика. На великій висоті в цих хмарах виявляються йодид калію і силікат магнію, нижче на зміну калію приходить натрій, а ще далі, на глибині, з’являються хмари оксиду алюмінію. Загальна глибина атмосфери оцінюється в 718 кілометрів; передбачається, що у Бети Живописця b вона влаштована схожим чином.
Натхнення: naked-science.ru