В атмосфері коричневого карлика виявили хмари алюмінію і силікатів

Фізики припускають, що темна матерія може розпадатися на гіпотетичні гравітони, які у космічних магнітних полях перетворюються на спалахи гамма-випромінювання.

Астрономи виявили об’єкт масою як Юпітер, що обертається навколо коричневого карлика і поводиться як місяць, але формально тягне на планету. Це може бути перша правдоподібна екзомісяць за межами Сонячної системи.

Марсохід Curiosity натрапив у долині Valle Grande на гігантське поле кам’яних «сот» з багатокутників. Їхній загадковий візерунок може розкрити, як вода й клімат колись змінювали Марс.

Камені з далекого боку Місяця свідчать, що ранню Сонячну систему бомбардували астероїди не одним вибуховим сплеском, а повільним затухаючим дощем. Це змінює уявлення про умови, в яких формувалася Земля та зароджувалося життя.

Зіткнення легких ядер кисню й неону в LHC дали ознаки кварк-глюонної плазми — стану матерії перших мікросекунд після Великого вибуху, який вважали доступним лише для важких ядер.

Моделювання показало, що в Чумацькому Шляху ховається близько 170 мільйонів зоряних чорних дір, розкиданих у «галактичному підземеллі» далеко від місця народження.

Нове дослідження вказує, що майже вся поверхня Венери могла бути вкрита океанами, а нинішні «пекельні» ландшафти зберігають їхні геологічні сліди.

Північні гори Харона зберегли сліди того, що супутник Плутона колись обертався у понад 10 разів швидше, ніж зараз. Моделі пояснюють дивний поділ його поверхні.

12 серпня протягом однієї доби зійдуться майже всі головні небесні шоу: денне сонячне затемнення, яскравий серп Венери, максимум Персеїд і найкращий вигляд Чумацького Шляху.

Новий аналіз даних телескопа Джеймса Вебба показує що кільця та внутрішні супутники Нептуна утворилися з розбитих більших крижаних світів після захоплення Тритона.

Астероїд (44) Ніса може бути не одним, а трьома зрощеними тілами. Нові надчіткі зображення і відкриття крихітного супутника допоможуть з’ясувати її справжню природу.

Астрономи за допомогою штучного інтелекту виявили сім рідкісних квазарів, які працюють як гравітаційні лінзи. Вони можуть розкрити, як ростуть надмасивні чорні діри.

Астрономи знайшли газового гіганта Beta Pictoris d, який понад 11 років був непомітним у даних з телескопів, попри те що систему уважно вивчали.

Дослідники показали, що за вібраціями ґрунту на Місяці можна «на слух» знаходити приховані запаси льоду на глибині сотень метрів. Це змінює підхід до пошуку води для місій Artemis.

Обсерваторія Віри Рубін створила надглибоке зображення поля COSMOS, де в одній ділянці неба видно понад пів мільйона галактик і лише кілька зірок Чумацького Шляху.

Довго здавалося що Сонцю бракує срібла порівняно з давніми метеоритами. Нові розрахунки показують приблизно на 55% більший вміст срібла в нашій зорі.

Приватний апарат LINK мав підштовхнути старіючий телескоп Swift на вищу орбіту, але сам почав некеровано обертатися. Інженери змагаються з часом, щоб стабілізувати його до падіння Swift восени.

Гіпотетичні первинні чорні діри з масою астероїда можуть проходити крізь білі карлики й запускати вибухи наднових типу Ia, лишаючи помітні сліди.

Бетельгейзе вважали самотнім гігантом, але нові спостереження показали поруч з ним зорю, масивнішу за Сонце, яку не могли розгледіти понад століття.

У ранньому Всесвіті галактики гинули не від нестачі матеріалу, а від власних зірок. Потужні вітри від спалахів зоряного народження виштовхували газ і гасили подальше життя.

Меркурій має магнітне поле лише близько 1% від земного, але воно періодично захоплює сонячний вітер і створює короткоживучі радіаційні пояси.

Прототип найбільшого у світі нейтринного детектора навмисно навантажили напругою у 300 тисяч вольт, створивши всередині керовану «блискавку», щоб перевірити, чи витримає система десятиліття під землею.

У Великому адронному колайдері роками фіксують загадкові «НЛО» — збої променя, які можуть бути не лише пилом, а й відгуком проходження темної матерії поблизу Землі.

Поруч із туманністю Медуза виявили два різні залишки наднових, які майже напевно належали колись одній подвійній зоряній системі. Це дозволяє вперше перевіряти теорії про вибухи пар масивних зір.

Масив VLA завершив огляд VLASS, що охопив 80% неба й уперше дав радіокарту з роздільною здатністю, порівнянною з оптичними та інфрачервоними оглядами.

Масив VLA завершив огляд VLASS і вперше отримав радіокарту неба з роздільною здатністю, співмірною з оптичними оглядами. Це відкриває еру справжньої багатохвильової астрономії.

Між Землею і Місяцем уже літають хмари уламків, але моделювання показує: більшість із них не створює постійної загрози для місячних місій.

Між Землею і Місяцем уже літають хмари уламків, але моделювання показує: більшість із них не створює постійної загрози для місячних місій.

Радіотелескопи, створені для вивчення далеких галактик, почали використовувати як надчутливі радари для відстеження супутників і космічного сміття біля Землі.

Гігантські радіотелескопи, створені для вивчення далеких галактик, виявилися ідеальними радарами для відстеження супутників і космічного сміття біля Землі.