Головна / Всесвіт / Вчені довели, що на Сонці можуть виникати суперспалахи-«вбивці»

Вчені довели, що на Сонці можуть виникати суперспалахи-«вбивці»

Тривалі спостереження за мільйонами прилеглих зірок за допомогою зонда GAIA допомогли астрономам довести, що потужні спалахи, які здатні знищити все життя на Землі, відбуваються і на світилах, повністю схожих на Сонце. Їх висновки були представлені в Astrophysical Journal.

«Ми показали, що суперспалахи відбуваються вкрай нечасто, але є ненульова ймовірність того, що наступна подібна подія може відбутися в найближчі кілька століть. Якщо подібні катаклізми вже відбувалися в минулому тисячолітті, людство навряд чи їх помічало. Зараз же вони можуть знищити цивілізацію на Землі», — заявив Юта Ноцу (Yuta Notsu) з університету Колорадо в Боулдері (США).

На Сонці періодично відбуваються спалахи — вибухоподібні епізоди виділення енергії у вигляді видимого світла, тепла і рентгенівського випромінювання. Потужні спалахи порушують роботу систем радіозв’язку, супутників і загрожують здоров’ю космонавтів, що працюють на МКС або на орбіті.

Вважається, що найбільш потужний спалах стався в 1859 році під час так званої «події Керрингтона». Під час цієї найпотужнішого спалаху виділилося приблизно 10 йоттоджоулей (10 в 25 ступені) енергії, що в 20 разів більше енергії, яка виділилася під час падіння метеорита, що знищив динозаврів і морських рептилій.

У травні 2012 року планетологи, які працювали з телескопом «Кеплер», знайшли кілька сотень світил класу G, до яких належить Сонце, на поверхні яких хоча б один раз або кілька разів відбувалися спалахи, що перевищують за своєю потужності події Керрингтона у кілька мільйонів разів.

Це наштовхнуло їх на думку про те, що і Сонце може породжувати подібні катаклізми. Інші планетологи засумнівалися в цьому, оскільки всі подібні зірки, за якими спостерігав «Кеплер» та інші телескопи, були значно молодше нашого світила або відрізнялися від нього іншим чином.

Ноцу і його колеги спробували внести ясність у це питання, зіставивши спостереження «Кеплера» з даними, які збирає зонд GAIA – європейська місія, запущена п’ять років тому в космос для точного обчислення координат більше мільярда зірок Чумацького Шляху.

Ці знімки та інформація допомогли астрономам провести своєрідний «перепис» серед сонцеподібних зірок, на яких були зафіксовані спалахи, зіставні з подією Керрингтона, і з’ясувати, як часто вони виникають. В цілому, команді Ноцу вдалося знайти відразу шість десятків таких світил, причому далеко не всі з них були молодші Сонця.

В цілому, спостереження за ними підтвердили вже відомий тренд – суперспалахи дійсно відбувалися помітно частіше на швидко обертаючих зірках, що народилися помітно пізніше, ніж наше світило. Як правило, аналоги події Керрингтона або ще більш потужні катаклізми, що відбувалися на них кожне десятиліття або навіть частіше.

На зірках, що здійснювали менше одного обороту навколо своєї осі за день, їх частота різко падала, але все ж залишалася досить великою. Вони повинні були відбуватися приблизно раз на століття або навіть тисячоліття для тих зірок, чий період обертання становив приблизно місяць, як у Сонця. При цьому їх потужність все одно залишалася вкрай високою.

Все це, як вважає Ноцу, говорить про те, що подія Керрингтона не буде останнім потужним суперспалахом в історії Землі. Людству слід почати готуватися до наступного подібного катаклізму і почати думати про те, як захистити електроніку і орбітальну угруповання від знищення, завершує астроном.