Мертві морські істоти віком в мільйон років можуть зіграти роль в наступному великому землетрусі. Результати дослідження опубліковані в журналі Lithos.
Дослідники з Нової Зеландії виявили незвичайний фактор, який може вплинути на масштаби наступного руйнівного землетрусу в зоні субдукції Хікуранги. Йдеться про скам’янілості крихітних морських організмів, які жили десятки мільйонів років тому.
Ретельне вивчення зони субдукції необхідно для точного передбачення землетрусів. Але її розташування в морі і глибина ускладнюють цей процес. В рамках нового дослідження вчені під керівництвом доктора Керолайн Бултон з Веллінгтонського університету досліджували скелястий обрив на розломі Хунгароа, який знаходиться на околицях зони субдукції Хікуранги.
Тектонічна обстановка кордону субдукції Хікуранги і зони розлому Хунгароа в Торі. Ілюстрація: DOI: 10.1016 / j. lithos.2022.106831
Особливу увагу вони приділили шарам вапняку, аргіліту і алевроліту на обриві в 35 км на південний схід від Мартінборо. Породи використовували як індикатор того, що відбувалося в морській зоні субдукції. Вони з’явилися між 35 і 65 млн років тому.
Дослідники виявили в цих породах велику кількість кальциту. Це поширений карбонатний мінерал, який, в даному випадку, залишився від стародавніх одноклітинних морських організмів, в основному форамініфер, таких як планктон. Як зазначили вчені, відкладення кальциту з давно померлих крихітних морських організмів можуть впливати на механічну взаємодію двох величезних тектонічних плит.
Якщо кальцит розчиниться в досить великих кількостях, він послабить розлом. Через це дві тектонічні плити можуть м’яко ковзати, не викликаючи помітних землетрусів на поверхні. Однак, якщо породи не розчиняться, лінію розлому заблокує, а накопичена енергія, в кінцевому підсумку, вивільниться у вигляді сильного землетрусу. Ймовірність того, що це відбудеться в найближчі 50 років в зоні субдукції Хікуранги в Новій Зеландії становить 26%. До такого висновку прийшли вчені.
Зона субдукції Хікуранги є найбільшим розломом на кордоні плит Нової Зеландії, що проходить біля східного узбережжя Північного острова, де сходяться дві плити. Це місце, де Тихоокеанська плита занурюється під Австралійську плиту. У цьому регіоні можуть відбуватися сильні землетруси, при цьому вважається, що можлива подія силою більше восьми балів – найбільша за всю історію спостережень.