Американські вчені за допомогою методів штучного інтелекту проаналізували понад 800 тисяч полотен відомих художників і вивели так звану «формулу успіху» для представників творчих професій і вчених. Суть її полягає в тому, що відносно короткому періоду успіху як правило передують довгі роки експериментів і пошуку свого стилю.
У 2018 році дослідники з північно-західного університету США статистичними методами встановили, що в кар’єрі багатьох художників, кінорежисерів або вчених був період, коли вони створили найбільш значущі свої твори, з якими й пов’язують їх ім’я. Автори назвали ці періоди “гарячими смугами”, а в новому дослідженні автори виявили закономірності виникнення таких “смуг успіху”.
Ідея прийшла до доктора Вана під час відвідування Музею Ван Гога в Амстердамі. Він зауважив, що всі найвідоміші картини художника, написані в стилі імпресіонізму, в тому числі «Зоряна ніч», «Соняшники» і «Спальня в Арлі», створені в короткий період між 1888 і 1890 роками.
До цього роботи Ван Гога були більш реалістичними, в них переважали похмурі охристі й зелені тони, а не ті яскраві кольори, якими він відомий сьогодні.
Аналогічний період був і у знаменитого американського художника-абстракціоніста Джексона Поллока. До того, як він почав активно експлуатувати придуману ним «техніку капання», він довго експериментував з малюнками й принтами, створював сюрреалістичні зображення людей, тварин і природи. А потім, всього за трирічний період з 1947 по 1950 рік, він створив всі свої набризкані шедеври, якими він славиться досі.
Дослідники розробили обчислювальні методи за допомогою алгоритмів глибокого навчання та мережевої науки, а потім застосували ці методи для аналізу великих наборів даних, відстежуючи результати роботи художників, режисерів та вчених. Всього вони проаналізували понад 800 тисяч зображень образотворчого мистецтва, зібраних з музеїв і галерей, які охоплюють історії кар’єри 2128 художників, 79 тисяч фільмів 4337 режисерів з бази даних Internet Movie Database (IMDb), а також публікації 20 040 вчених і індекси їх цитування з Web of Science і Google Scholar.
Автори виявили, що гарячі смуги, як правило — є прямим результатом багатьох років досліджень, вивчення різних стилів або тем, за якими слідує період експлуатації, коли художник або вчений концентрується у вузькій області та видає результат. Як правило, гаряча смуга триває близько п’яти років, після чого люди приходять до стабільного стану художньої або наукової творчості й більше не шукають нові ідеї.
Натхнення: www.popmech.ru