Дослідники виявили підвищення рівнів ртуті на Землі перед палеоцен-еоценовим термічним максимумом – подією потепління клімату, яке сталося 55 мільйонів років тому і тривало протягом 150 000 років.
Палеоцен-еоценовий термічний максимум тривав близько 150 тисяч років і супроводжувався значним підвищенням температури. Хоча попередні дослідження показали, що вулканічна активність сприяла значним викидам CO2, які привели до швидкої зміни клімату, причина цієї події досі залишалася неясною.
У новому дослідженні вчені виявили підвищені рівні ртуті безпосередньо перед і на початку термічного максимуму, які можуть бути викликані інтенсивною вулканічною активністю. Це вдалося зробити завдяки аналізу зразків, узятих з осадових кернів в Північному морі. Дослідження зразків гірських порід також показало, що на ранніх стадіях підвищення температури Землі спостерігалося значне зниження рівня ртуті – передбачається, що принаймні ще один резервуар вуглекислого газу став причиною викиду значної кількості парникових газів в процесі потепління.
Дослідження вказує на існування переломних моментів в системі Землі, які можуть спровокувати викид додаткових обсягів CO2, «захованих» у природних резервуарах. Це, своєю чергою, може призводити до безпрецедентно високих температур на Землі. Цікаво, що вчені у своїй роботі не виявили простий зв’язок між посиленням вулканічної активності під час викидів парникових газів. Замість цього вони з’ясували, що вулканізм відповідає за потепління тільки на початковому етапі, після чого в справу повинен був вступити нове джерело вуглекислого газу.
За словами авторів, вулкани могли породити тисячі гідротермальних джерел, що викидають в атмосферу гази з надр Землі. Можливими вторинними джерелами парникових газів також могло бути танення вічної мерзлоти й гідратів метану на морському дні.
Стаття про відкриття опублікована в журналі Nature Communications.
Натхнення: www.popmech.ru