Стародавні майя були досить прогресивним народом: вони будували дивовижні міста по всій тропічній низовині півострова Юкатан, спілкувалися за допомогою однієї з найперших в світі письмових мов і створили дві календарні системи, вивчаючи зірки.
Але, незважаючи на їх досягнення, процвітаюча цивілізація майя таємничим чином припинила своє існування. Фахівці до цих пір точно не встановили причину інциденту.
Вони називають цілий ряд причин, які могли призвести до загибелі цивілізації майя: наприклад, хвороби, війни та інші соціально-політичні конфлікти. Ймовірно, всім цим проблемам сприяв один природний фактор: посуха.
На думку вчених, особливо сильна посуха могла ускладнити збір достатньої кількості питної води і зрошення сільськогосподарських земель. Така причина також могла сприяти поширенню захворювань і посиленню напруженості між правителями майя та їх народом. Нове дослідження як раз показує, наскільки суворою могла бути посуха в часи краху давніх майя.
Аналізуючи осадові відкладення озера Чичанканаб на півострові Юкатан, Гаскес-Санчес і його колеги виявили, що в порівнянні з сьогоднішнім днем протягом багаторічної посухи як раз в період краху цивілізації майя загальнорічна кількість опадів була нижчою на 41-54 відсотка.
Коли посуха була найбільш сильною, кількість опадів падала на цілих 70 відсотків, пишуть автори дослідження в статті, опублікованій в журналі Science.
Фахівці також виявили, що відносна вологість повітря в регіоні була нижче на 2-7% відсотків у порівнянні з сьогоднішньою кліматичною нормою.
Ключем до отримання всіх цих цифр є мінерал гіпс, який зберігся у відкладеннях озера. Гіпс утворюється на дні озер під час посухи або при посушливих умовах. При цьому він захоплює молекули води, ефективно зберігаючи їх як “водяні копалини”, пояснює палеокліматолог і співавтор дослідження Нік Еванс (Nick Evans) з Кембриджського університету.
Як повідомляється в прес-релізі дослідження, вчені розробили метод вимірювання різних ізотопів водню і кисню, які осіли в гіпсі з Чичанканаб. Використовуючи новий геохімічний метод визначення кількості тих чи інших ізотопів, що містяться в гіпсі з Чичанканаба, дослідники побудували повну модель гідрологічних умов пізнього класичного періоду майя.
Так, фахівці виміряли вміст трьох ізотопів кисню і двох ізотопів водню. В періоди посухи з таких водойм як Чичанканаб випаровується більше води, а оскільки вода з більш легкими ізотопами випаровується швидше, вода в цілому стає “важчою”. Відповідно, більш висока частка важких ізотопів (кисень-18 і водень-2, або дейтерій) в гіпсі, вказує на посуху.
“Якою була роль зміни клімату в загибелі класичної цивілізації майя, ми точно не знаємо, почасти тому, що попередні свідчення обмежувалися якісними реконструкціями клімату. Наприклад, ми точно не знали, чи були умови більш вологими або більш сухими, — каже Еванс. — Наше дослідження являє собою значний прогрес, оскільки воно дає статистично надійні оцінки рівнів опадів і вологості в часи падіння цивілізації майї”.
Як говорить Гаскес-Санчес, новий метод аналізу “скам’янілої води” може допомогти дізнатися багато чого про світовий клімат, який був мільйони років тому. Така технологія могла б навіть розповісти вченим про історію клімату інших планет.