У дослідженні показані викиди чотирьох основних тепловиділяючих агентів, які складають 92% всіх викидів парникових газів, з 1970 по 2018 рік.
Зокрема, у документі представлені викиди діоксиду вуглецю (CO2), метану (CH4), окису азоту (N2O), чорного вуглецю (іноді називається PM2.5).
Дослідження підтверджує, що в той час, як люди, що живуть поблизу нафтопереробних, бурових і виробничих підприємств, відчувають локальний вплив на здоров’я і навколишнє середовище, викиди з відносно невеликої площі підвищують температуру у спільнотах і екосистемах по всьому світу.
Автори порівняли джерела цих викидів з прогнозами глобальної температури по всій поверхні планети. Вони підтвердили, що, хоча джерела викидів, що викликають зміну клімату, розташовані локально, наслідки є більш масштабними. Примітно, що 90% всіх викидів парникових газів утворюється у результаті діяльності людини на 8% площі поверхні Землі, проте до кінця XXI століття більше половини суші Землі буде відчувати сильне потепління.
«Одна з головних проблем змін клімату полягає в тому, що будь-яке місцеве забруднення має далекосяжні наслідки, – каже колишній головний науковий співробітник доктор Кайл Ван Хаутан. – Коли ми спалюємо викопне паливо, таке як вугілля, нафта і газ, то цей вплив часто експортується у віддалені райони».
У дослідженні також були виявлені економічні диспропорції, пов’язані зі зміною клімату. Дослідники показали, як більш розвинені і промислово активні регіони, такі як Західна Європа, північно-східна Північна Америка і держави Перської затоки виділяють значні обсяги викидів, що затримують тепло, проте будуть відчувати відносно менший вплив на клімат.
Країни Африки та Центральної Азії, які виробляють найменше цих викидів, відчують найбільший ефект від спалювання викопного палива.
Натхнення: ecotown.com.ua