За рік людина з’їдає кілька кілограмів миючого засобу для посуду, вдихає частки летких хімічних сполук, що містяться в шампунях і духах і непомітно для себе вживає антибіотики, що входять до складу зубної пасти. Розбирається, що можна знайти в порошках, гелях і гігієнічній косметиці і наскільки це небезпечно для здоров’я.
Все життя — на екрані смартфона
У 2016 році американські вчені, намагаючись знайти нові способи ідентифікації особистості злочинців, виявили, що зробити це можна за допомогою смартфона. Річ у тім, що на сенсорному екрані присутні молекули тих же хімічних речовин і в таких же кількостях, що і на шкірі людини. І в 99 відсотках випадків цей “коктейль” – унікальний для кожного.
У дослідженні взяли участь 39 добровольців, і лише у двох складники хімічної суміші на долонях були схожі. Як з’ясувалося пізніше, ці люди жили разом. У решти вчені виявили свій власний хімічний відбиток руки, який майже в 70 відсотках випадків дозволив правильно співвіднести гаджет і його власника.
Крім того, завдяки хроматографічному і спектрометричному аналізу дослідники визначили, що саме в останні кілька днів випробувані тримали в руках. Найчастіше це були харчові продукти, ліки, побутова хімія та косметика. Причому точність була досить високою — вдавалося навіть з’ясувати, який шампунь воліє власник смартфона, користується він лосьйоном від облисіння або захисними засобами від комарів.
На малюнку наведено результати порівняння мазків, взятих з рук і смартфонів трьох добровольців
Леткі і небезпечні
Побутова хімія та косметика осідають не тільки на наших долонях. Частинки, які входять у ці засоби речовин, відповідно до недавнього дослідження канадських і американських вчених, присутні в легенях людини, а їх концентрація в повітрі така, що побутову хімію цілком можна вважати “відповідальною” за накопичення озону в нижніх шарах атмосфери.
Насамперед мова йде про так звані леткі органічні сполуки, що містяться в шампунях, парфуми, дезодоранти, мило — продуктах, зроблених на основі бензину та його сполук. За словами авторів роботи, ці речовини можуть підвищувати ризик розвитку раку, а потрапляючи в повітря, вони забруднюють його не менше, ніж вихлопні гази. За даними дослідників, в Лос-Анджелесі рівень летких органічних сполук, що виділяються побутовою хімією, за останні кілька років зріс майже в три рази.
Втім, поки вчені не з’ясували, які саме складові миючих засобів та косметики найбільш небезпечні, і закликають ставитися з обережністю до отриманих результатів.
Невидимий антибіотик
Мило, особливо антибактеріальне, небезпечне не тільки леткими органічними сполуками, які містяться в ньому, але і триклозаном. Цей антибіотик може впливати на мітохондрії в клітинах ссавців і запускати програму їх самознищення, твердять вчені.
Поки негативний вплив триклозану було показано тільки на клітинах печінки лабораторних щурів. Молекули цієї речовини порушували роботу мітохондрій і приводили до появи дірок в клітинних мембранах. В результаті в клітку потрапляли особливі сигнальні молекули, що запускають апоптоз — програму клітинного саморуйнування.
На практиці це означає, що, накопичуючись, триклозан буде згубно впливати і на здоров’я людини. Дорогу всередину організму йому прокладають звичайні зубні щітки, запевняють американські біологи.
У багатьох країнах світу цей антибіотик використовується в якості добавки в лікувальні зубні пасти, оскільки він значно зменшує ймовірність запалення ясен. Триклозан накопичується на щетині зубних щіток і згодом може потрапляти в ротову порожнину у великих кількостях, навіть якщо людина вже не використовує лікувальну пасту. В середньому в слину і в рот потрапляє приблизно в десять разів більше антибіотика, ніж міститься в одній смужці триклозанової пасти.
Отрута на тарілці
Завдати відчутної шкоди здоров’ю здатні засоби для миття посуду. У складі багатьох миючих рідин є поверхнево-активні речовини, отримувані з нафтопродуктів. Згідно з результатами декількох досліджень, вони (якщо накопичаться в достатній кількості) можуть порушувати роботу печінки, призводити до підвищення рівня холестерину в організмі, проблеми з легенями і алергічних реакцій.
Так, норвезькі вчені стверджують, що у людей, які регулярно використовують засоби, головним чином, домогосподарок і домробітниць — об’єм видиху за рік знижується приблизно на 7,1 мл, що порівняно з показниками завзятих курців. Шанси захворіти на астму у любителів побутової хімії майже на 14 відсотків вище, ніж у тих, хто рідко використовує її в прибиранні. Дані отримані в результаті 20-річних спостережень за дихальними системами понад шість тисяч добровольців.
Втім, якщо вірити роботі німецьких мікробіологів, більше треба побоюватися не засобів для чищення, а губок для миття посуду — на одному кубічному сантиметрі цього предмета живе до 50 мільярдів мікроорганізмів з 118 родів. Більшість з них нешкідливі, але серед бактерій, що живуть на губках, зібраних у німецьких господинь, дослідники виявили паличку Escherichia coli, яка викликає кишкові розлади, і бактерії з роду Klebsiella, що приводять до пневмонії або менінгіту. Однак якщо регулярно міняти губки для миття посуду, ретельно їх промивати і використовувати миючі засоби, то контакту з патогенними мікроорганізмами можна уникнути, відзначають вчені.