Дослідження показали, що суб’єктивні або емоційні відчуття стресу не завжди пов’язані з фізіологічним стресом (болем або голодом), а нейробіологічне походження такого стресу відрізняється.
Якщо при голоді гіпоталамус провокує вироблення гормонів, званих глюкокортикоїдами, з надниркових залоз, емоційний стрес зароджується зовсім в іншому місці.
Отримані дані вказують на механізми, що задіють гіпокамп — ділянка мозку, що відповідає за пам’ять і емоції. Зв’язки гіпокампу зі стресом вже добре вивчені, але природа зв’язку залишається незрозумілою.
У новому дослідженні вчені з Єльського університету представили новий погляд на те, як неврологічні основи стресу виявляються в людському мозку.
В експерименті брали участь 60 добровольців, яким показували жахливі картинки з погрозами та іншими неприємними сценаріями. Зображення розроблялися спеціально для того, щоб викликати одну з реакцій на стрес. Наприклад, гнів, відраза, страх або смуток. Дані картинки чергувалися з нейтральними, щоб допомогти добровольцям розслабитися.
Під час експерименту учасникам вимірювали мозкову активність за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ), а також оцінювали ступінь стресу і порушення при перегляді того чи іншого зображення.
Під час аналізу результатів було виявлено, що вища активність, яка зв’язує гіпокамп з гіпоталамусом, парагіпокампальною корою і нижньої скроневою звивиною, відповідала сильнішому стресу. Тобто, вища активність означала вищий рівень стресу.
Навпаки, зв’язок гіпокампу з дорсолатеральною префронтальною корою, постцентральною звивиною і мозочком вказувала на менший рівень стресу.
Судячи з усього, рівень стресу у людей визначається взаємодією між двома описаними мережами, що одночасно стимулює і пом’якшує сприйняття стресу людиною.
Натхнення: www.popmech.ru