Незвичайна прихильність переважно рослинній дієті допомогла нашим предкам перемогти в конкурентній боротьбі неандертальців, які гнучко змінювали свій раціон в залежності від місця існування, йдеться в статті, опублікованій в журналі PLoS One.
“Наші предки ніколи не змінювали свою дієту кардинальним чином і завжди залишали в ній значну частку рослинної їжі. Для того, щоб підтримувати такий режим харчування в усі часи, їм довелося створити знаряддя праці і методи для добування енергії з їжі в будь-якій обстановці”, – заявила Сайрін Ель-Заатарі (Sireen El Zaatari) з Тюбінгенського університету (Німеччина).
Ель-Заатарі і її колеги прийшли до такого висновку, вивчаючи сліди пошкоджень на зубах кроманьйонців і неандертальців, які жили в різних куточках Європи, Азії та Африки в останні п’ятсот тисяч років.
Як пояснюють вчені, дієта людини дуже сильно відбивається на її зубах. Зокрема, їжа залишає характерні подряпини на емалі, за якими можна зрозуміти, їв їх володар рослинну або м’ясну їжу, а частинки їжі часто застряють всередині зубного каменю, що дозволяє ще краще познайомитися з “палеодіетою”.
Вивчаючи “візерунки” з подібних подряпин на зубах неандертальців і кроманьйонців, що жили в різний час і в різних екосистемах, вчені намагалися зрозуміти, як змінювалася їх дієта при змінах клімату або при міграціях. У цьому їм допомагало те, що подібні пошкодження емалі відображають останні кілька місяців життя їх володаря, а не все їхнє життя.
Аналіз тріщин на зубах неандертальців розкрив незвичайний характер їх дієти. Виявилося, що “перші мешканці Європи” були справжніми “пристосуванцями” – їх дієта гнучко мінялася разом з тим середовищем проживання, в якій вони жили. Наприклад, неандертальці, які жили в горах і степах, харчувалися в основному м’яким м’ясом, а при переселенні в ліси починали їсти і горіхи, коріння і іншу тверду рослинну їжу.
Серед кроманьйонців нічого подібного не спостерігалося – малюнок подряпин на їх емалі був однаковим і для людей, що жили в горах, і для наших предків з прадавніх лісів Європи. Парадоксальним чином, він змінювався не під дією клімату або нового середовища існування, а разом з “апгрейдами” знарядь праці. Це означає, що їжа наших предків в першу чергу залежала не від природних ресурсів, а від якості знарядь праці, які допомагали їм обробляти і добувати їжу.
Як вважають вчені, подібна дивна залежність виникла через те, що кроманьйонці і їх предки харчувалися переважно рослинною їжею, якою було багато на території теплою Африки, і помітно менше – в замерзлій Європі. Це змусило їх рухатися в бік розробки нових способів видобутку їжі, що, в кінцевому підсумку, допомогло їм перемогти неандертальців в конкурентній боротьбі.