Вчені з’ясували, що дорослі звертають увагу тільки на речі, які здаються їм важливими саме в той момент, а діти нічого не ігнорують.
До такого висновку прийшли дослідники з Університету штату Огайо. Вони провели експеримент з дорослими і дітьми у віці від чотирьох до п’яти років. Результати показують, що діти, як правило, розподіляють свою увагу ширше, в той час як дорослі використовують вибіркову увагу, щоб зосередитися на інформації, яку вони вважають найбільш важливою.
У дослідженні взяли участь 34 дорослих та 36 дітей. Учасникам представили барвисті зображення «чужих» істот на комп’ютері, які мали сім ідентифікованих ознак, включаючи антени, голову і хвіст. Крім того, їм було сказано, що існує два типи істот, званих флюпсами і джалетами. Учасникам належало з’ясувати, хто є хто.
Флюпси і джалети завжди мали відмінність у кожній ознаці: наприклад, у джалетів міг бути синій хвіст, а у флюпсів — помаранчевий. Крім того, дітям і дорослим сказали, що у більшості (але не у всіх) флюпсів є певний тип ознак: наприклад, рожеві вусики. Одна з особливостей ніколи не згадувалася в інструкції і не відрізнялася в обох типів істот. Це було те, що дослідники назвали «несуттєвою рисою».
Після тренування учасникам показували серію зображень істот на екрані комп’ютера і показували, хто з них флюпс, а хто — джалет. Але в середині експерименту дослідники зробили несподіваний поворот: суттєва особливість стала рисою, яка визначила б, чи була істота флюпсом або джалетом. Ця риса, яка була однаковою для обох істот до перемикання, тепер відрізнялася.
Після зміни дорослі були збентежені, ніж діти: вони з меншою ймовірністю засвоїли важливість нової функції. На відміну від них, діти швидко зрозуміли, що раніше недоречна характеристика була тепер особливістю, яка завжди буде показувати різницю між флюпсом і джалетом. Дорослі намагалися використовувати імовірнісні правила (наприклад, «у більшості флюпсів рожеві вусики»), щоб зробити вибір після зміни головної особливості.
В результаті велика частина дітей зробила правильний вибір, чого не вдалося дорослим. За словами автора дослідження, у дітей в цьому віці є проблеми з фокусуванням уваги через незрілість їх префронтальної кори, але саме це допомагає їм краще вирішувати завдання подібного роду.