Величезні ділянки льодовиків в Антарктиці, які можна порівняти за площею з Францією, танули не тільки “знизу”, але і на поверхні у розпал торішнього літа, виявили вчені, що опублікували статтю в журналі Nature Communications.
“Сліди цього танення залишаються непомітними для супутників, так як сніг на поверхні криги вбирає в себе цю воду і відіграє роль буфера, що перешкоджає формуванню талих озер і потоків води, які можуть зустрічатися на деяких антарктичних льодовиках. З іншого боку, ми поки не можемо виключити того, що “відкрита” вода все ж десь може з’являтися”, — розповідає Жульєн Ніколас (Julien Nicolas) з університету Огайо (США).
Щорічно льодовий щит Антарктиди втрачає до 2,8 тисячі кубокілометрів льоду, і в останнє десятиліття льодовий покрив скорочується все швидше і швидше. Довгий час вважалося, що це відбувається через прискорене формування айсбергів, проте американські кліматологи в червні 2013 року з’ясували, що трохи більше половини від обсягу “зниклих” льодів було розтоплено теплими течіями, що омивають підводну частину льодового щита Антарктики через своєрідні канали-“річки”, біля підніжжя льодовиків.
Ніколас і його колеги з’ясували, що танення антарктичних льодів йде не менш швидко і на їх поверхні, спостерігаючи за станом льодовиків на заході Антарктиди, найбільш вразливої частини її льодового покриву, в грудні 2015 – січні 2016 року, в розпал теплих років в південній півкулі Землі.
Ці спостереження, як розповідають науковці, вони вели не за допомогою супутників, а спеціальних мобільних метеостанцій, встановлених по всій площі льодовика Росса. Спочатку, за словами Ніколаса, його команда вивчала не те, як тануть льодовики, а стежила за тим, як хмари впливають на кількість сонячного тепла, що досягає поверхні Антарктиди.
Мобільна антарктична станція AWARE
Їм вдалося відкрити більш цікавий та тривожний тренд – виявилося, що льодовики площею приблизно 770 тисяч квадратних кілометрів почали танути не тільки знизу, біля підошви льодового покриву, але і “зверху”, на кордоні між повітрям і льодами.
Причиною цього масового танення льодовиків, як припускають вчені, було посилення Ель-Ніньо, кліматичного феномена в тропічній частині Тихого океану, пов’язаного з характером руху течій. Активізація Ель-Ніньо призводить до зростання температур в помірних і приполярних широтах завдяки активізації перенесення теплого повітря з екваторіальних регіонів планети в приполярні області, та його незвично яскравий характер в 2015 і 2016 роках вважається сьогодні однією з головних причин аномальної спеки в різних країнах.
Як зазначає Ніколас, масштаби танення, пов’язаного з Ель-Ніньо, насправді були досить скромними – його дії заважали незвично сильні західні вітри, що охолоджували льодовик Росса і інші регіони західної Антарктики. У майбутньому, “сильне” Ель-Ніньо буде виникати все частіше і частіше, і велика частина цих епізодів не буде збігатися з посиленням західних вітрів, що ще більше прискорить танення льодовиків на поверхні.
Якщо ці льодовики найближчим часом повністю зруйнуються, то рівень моря, як вважають вчені, може зрости приблизно на три метри і досягти значень, характерних для останнього міжльодовикового періоду, який закінчився 125 тисяч років тому.