“Група людей мчить на шаленій швидкості вантажівкою “КамАз” – це така здоровенна машина, яка регулярно виграє ралі Дакар. Декому з них здається, що вони мчать у неправильному напрямку, але ніхто не сміє нічого зробити”, – пише кореспондент The Financial Times Катрін Хіллі.
“За допомогою цього наочного образу глава фінансованої олігархами інвестиційної групи, близької до Кремля, описує скрутне становище, в якому опинилося російське політичне і економічне керівництво”, – пояснює журналістка.
З тих пір як на Східній Україні був збитий літак Malaysia Airlines, справи російського президента Путіна пішли на спад. “Заголовки західних ЗМІ таврують російського лідера як вбивцю і парію, а європейські уряди обговорюють нові санкції, які у разі застосування можуть зруйнувати економіку країни”, – йдеться в статті.
Автор публікації відзначає підтримку, якою користується політика Путіна у більшості населення Росії, і його антизахідні настрої.
Наприклад, Павло Суріков, європейсько-орієнтований дизайнер інтер’єрів, каже, що свого часу брав участь в антипутінському марші, але тепер перестав розмовляти з двома колишніми друзями, тому що вони критикують політику Путіна по Україні. “З тих пір як розпався Радянський Союз, США посягають на сферу впливу Росії, і Україна не є винятком”, – пояснює він свою позицію. Він відкидає повідомлення західних ЗМІ про збитий MH-17 як брехливі і пропагандистські і звинувачує Захід у ігноруванні тяжкого становища російськомовного населення Східної України. “Я знаю, що Путін зробив багато поганого, але в цьому питанні він правий, – каже Суриков. – Ми сильні, і ми будемо триматися разом, що б вони проти нас не робили”.
Читайте також: Насміхатися над гордістю президента Путіна і перевіряти на міцність його параною — це божевілля
“Однак такі переконання можуть незабаром зазнати трансформації: як вважають оглядачі, все йде до падіння Путіна. Вони стверджують, що економічний спад може швидко розвіяти націоналістичну ейфорію”, – пише Хіллі.
Олексій Кудрін застеріг президента минулого тижня від подальшої ескалації ворожнечі з Заходом, яка, як він заявив, завдає шкоди бізнесу, зазначає кореспондент.
“Ми можемо перезавантажити наші відносини із Заходом. Ми вже ніколи не будемо такими, як Польща чи Чехія, але ми зможемо повернутися до прагматизму і досягти розумних угод із Заходом, як це було раніше”, – вважає Ігор Юргенс, колишній радник Кремля, близький до Дмитра Медведєва.
Катрін Хіллі відзначає можливість згубного впливу західних санкцій на російську економіку.
“Термін виплати 161 млрд доларів іноземного боргу російських банків і компаній закінчується в наступні 12 місяців, за даними Центробанку”, – йдеться в статті. “Враховуючи відносно сильні аналітичні показники російських компаній, ми вважаємо, що зовнішні потреби у фінансуванні залишаться керованими, але вони будуть перебувати в зоні ризику, якщо буде збільшуватися ступінь або тривалість санкцій”,- вважає економіст Morgan Stanley Джейкоб Нелл.
Банк ВТБ24 різко знизив видачу нових кредитів малому бізнесу – це, на думку голови банку Михайла Задорнова, є “першою ознакою загального погіршення ситуації в економіці”.
Експерти також побоюються, що збільшення тиску на бюджет може призвести до зниження споживчих витрат і експорту, які поки утримували економіку на плаву, зазначає автор статті.
“Три джерела, які мають уявлення про [російські] дебати у сфері економічної політики, заявили, що консерватори, які підтримують ізоляціоністську політику, беруть гору на тлі звинувачень Путіна з боку західних урядів і загрози нових санкцій”, – пише Хіллі.
Деякі західні аналітики стверджують, що Вашингтон може помилятися, розраховуючи, що збільшення тиску на Путіна змусить його змінити політичний курс.
“Санкції дорого обійдуться Росії; це не викликає сумнівів, – цитує автор статті Кліффорда Гедді та Баррі Айкса для Brookings Institution. – Але якщо мотивацією буде захист життєво важливих національних інтересів і виживання, то Росія – як і будь-яка держава – перейде до заміщення імпорту вітчизняними товарами і навіть більш радикальних способів втручання в економіку з метою самозахисту, незалежно від ціни питання”.
Читайте також: Павло Вроньский: Путін проковтне безпорадну Європу
“Враховуючи, що проросійські сепаратисти збили ще два українських військових літака з моменту аварії MH-17 і немає ніяких ознак припинення надходження їм російської допомоги, Путін зберігає курс на конфронтацію”,- міркує журналістка.
І він один буде вирішувати, чи є з того вихід. Ніхто в близькому колі Путіна не має достатнього впливу, щоб кинути йому виклик, свідчить російський високопоставлений керівник. “Ви коли-небудь пробували вискочити перед “КамАзом”, що набирає швидкість? – автор передає його слова.
Джерело: Financial Times