Спостереження за роботою мозку ворон допомогли нейрофізіологам знайти ту зону їх мозку, яка відповідає за підрахунок предметів і просту арифметику, і тим самим довести, що ці пернаті «ейнштейни» дійсно вміють рахувати на рівні дитини з дитсадку, йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Досить довго найбільш кмітливими представниками тваринного світу вважалися шимпанзе і людиноподібні мавпи, однак в останні роки їх позиції почали тіснити деякі види птахів — новокаледонські ворони, які вміють виготовляти знаряддя праці, вирішувати задачки на кмітливість для 5-річних дітей. Не сильно відстають від них звичайні ворони і сойки.
Хелен Дітц (Helen Ditz) та її колега Андреас Нідер (Andreas Nieder) з університету Тюбінгена (Німеччина) намагалися зрозуміти, чи вміють ворони рахувати насправді і чи володіють вони абстрактною концепцією числа, чи нам це все так здається, спостерігаючи за кількома птахами, які грали в комп’ютерну гру на екрані планшета.
Що цікаво, перші натяки на здатність птахів до рахунку в голові вчені виявили не серед «розумних» представників роду Corvidae, а серед звичайних голубів, які традиційно вважаються досить дурними птахами. Як з’ясував Даміан Скарф ще в 2011 році, голуби вміли розрізняти числа від одного до дев’яти, та обирати ту групу фігур на екрані, де їх було більше.
Очікуваним чином, подібний висновок викликав масу критики з боку багатьох інших нейрофізіологів, і вони заявили, що подібні заяви необхідно підкріпити даними, отриманими при спостереженнях за роботою мозку. Цілком можливо, що голуби орієнтувалися на якісь непомітні вченим ознаки, які видавали, куди потрібно було клацнути дзьобом для отримання порції їжі.
Читайте також: Дітц і Нідер вирішили перевірити цю ідею на воронах, використовуючи аналог комп’ютерної гри, в яку грали голуби з експерименту їх колег. Перед кожним раундом гри екран комп’ютера очищався, і потім на ньому з’являлося кілька точок, які ворона повинна була підрахувати і потім намалювати їх дзьобом, коли дисплей знову очищався.
Розміри точок і їх розташування постійно змінювалися, щоб виключити ймовірність того, що птах просто запам’ятає всю картинку цілком, не рахуючи плями на екрані. Під час кожного сеансу гри біологи стежили за роботою мозку ворон, відзначаючи всі ті відділи її нервової системи, які діяли під час перегляду картинки і введення відповіді.
Як і очікували вчені, птиці непогано справлялися із такими завданнями, вмстукуючи правильну відповідь у 73% випадків, що свідчить про те, що вони не діяли навмання (тоді відсоток успіху дорівнював 50%). Спостереження за роботою їх кори показали, що за кожне число, незалежно від форми та розташування кіл на екрані, відповідала своя власна група нервових клітин.
Це означає, що ворони представляють числа у вигляді якихось абстрактних фігур або конструкцій, чиє існування не залежить від того, як виглядають і чим є предмети в реальному світі. Таким чином, Дітц і Нідеру вдалося довести, що птахи дійсно вміють рахувати, і що їх «клітини рахунку» працюють майже так само, як і людини і ссавців.
Це відкриття є потенційним свідченням на користь того, що вміння рахувати є дуже давнім мистецтвом, яке потенційно може йти до часу поділу предків птахів і ссавців, що відбулося близько 300 мільйонів років тому. З іншого боку, як визнають вчені, цілком ймовірно і те, що і птахи, і волохаті жителі Землі освоїли ази арифметики окремо один від одного в ході так званної конвергентної еволюції.
Натхнення: earth-chronicles.ru